Придумати розповідь (історію, казку) якесь живій істоті (людину, тварину) або про що-небудь іншому за вибором дитини і викласти його усно протягом 5 хв. На придумування теми або сюжету оповідання (історії, казки) відводиться до однієї хвилини, і після цього дитина приступає до розповіді. 

 

У ході розповіді фантазія дитини оцінюється за такими ознаками: 

1. Швидкість процесів уяви. 

2. Незвичайність, оригінальність образів. 

3. Багатство фантазії. 

4. Глибина і опрацьованість (деталізованість) образів. 

5. Вразливість, емоційність образів. 

 

Про балів ставиться тоді, коли дана ознака в оповіданні практично відсутня. 1 бал розповідь отримує в тому випадку, якщо дана ознака є, але виражена порівняно слабко. 2 бали розповідь заробляє тоді, коли відповідна ознака не тільки є, але і виражена досить сильно. 

Якщо протягом 1 хв. дитина так і не придумала сюжету оповідання, то експериментатор сам підказує йому будь-який сюжет і за швидкість уяви ставить 0 балів. Якщо ж сама дитина придумала сюжет оповідання до кінця відведеної на це хвилини, то за швидкістю уяви він отримує оцінку в 1 бал. Нарешті, якщо дитині вдалося придумати сюжет оповідання дуже швидко, протягом перших 30 сек відведеного часу, або якщо протягом однієї хвилини він придумав не одне, а як мінімум два різних сюжета, то за ознакою «швидкість процесів уяви» дитині ставиться 2 бали. 

 

Якщо дитина просто переказала те, що колись від когось чув чи десь бачив, то за цією ознакою він отримує 0 балів. Якщо дитина переказала відоме, але при цьому вніс до нього від себе щось нове, то оригінальність його уяви оцінюється в 1 бал. Нарешті, в тому випадку, якщо дитина придумала щось таке, що вона не могла раніше де-небудь бачити або чути, то оригінальність його уяви отримує оцінку в 2 бали. 

Багатство фантазії дитини проявляється також у різноманітності використовуваних ним образів. При оцінюванні цієї якості процесів уяви фіксується загальна кількість різних живих істот, предметів, ситуацій і дій, різних характеристик і ознак, приписуваних всього цього в оповіданні дитини. 

Якщо загальне число названого перевищує 10, то за багатство фантазії дитина одержує 2 бали. Якщо загальна кількість деталей зазначеного типу знаходиться в межах від 6 до 9, то дитина отримує 1 бал. Якщо ознак в оповіданні мало, але в цілому не менше 5, то багатство фантазії дитини оцінюється в 0 балів.

Глибина і опрацьованість образів визначаються по тому, наскільки різноманітно в оповіданні представлені деталі і характеристики, що відносяться до образу (людині, тварині, фантастичні явища, об'єкту, предмету і т.п.), що грає ключову роль або що займає центральне місце в оповіданні. Тут також даються оцінки в три бальну систему.

Про балів дитина отримує тоді, коли центральний об'єкт його розповіді зображений дуже схематично, без детального опрацювання його аспектів. 1 бал ставиться в тому випадку, якщо при описі центрального об'єкта оповідання його деталізація помірна. 2 бали за глибиною і опрацьованості образів дитина отримує в тому випадку, якщо головний образ його розповіді розписаний в ньому досить докладно, з безліччю різноманітних характеристик його деталей.

 

Якщо образи, використані дитиною в його розповіді, малоцікаві, банальні, не роблять враження на слухача, то з обговорюваною ознакою фантазія дитини оцінюється в 0 балів. Якщо образи розповіді викликають до себе інтерес з боку слухача і деяку відповідну емоційну реакцію, але цей інтерес разом з відповідною реакцією незабаром згасає, то вразливість уяви дитини отримує оцінку, рівну 1 балу. І, нарешті, якщо дитиною були використані яскраві, вельми цікаві образи, увагу слухача до яких, раз виникнувши, вже потім не згасало і навіть посилювалося до кінця, супроводжуючись емоційними реакціями типу подиву, захоплення, страху і т.п., то вразливість розповіді дитини оцінюється за вищим балом - 2.

 

Таким чином, максимальне число балів, яке дитина в цій методиці може отримати за свою уяву, дорівнює 10, а мінімальна - 0.

Для того щоб у ході прослуховування оповідання дитини експериментатору було легше фіксувати і далі аналізувати продукти його уяви по всіх перерахованих вище параметрах, рекомендується користуватися схемою, представленою в таблиці 1. Її треба готувати заздалегідь, до початку проведення дослідження.

 

 

 

 

По ходу розповіді дитини в потрібній графі цієї таблиці хрестиком відзначаються оцінки фантазії дитини в балах.

 

10 балів - дуже високий.

8-9 балів - високий.

4-7 балів - середній.

2-3 бала - низький.

0-1 бал - дуже низький.

 

Коментарі до методики психодіагностики уяви. Способи оцінювання розвиненості уяви дитини молодшого шкільного віку через його виріб з пластиліну (Методика «Скульптура»), малюнки (Методика «Малюнок»), вибір вибраний не випадково. Даний вибір відповідає трьом основним видам мислення, наявними у дитини цього віку: словесно-логічного, наочно-дієвому і наочно-образним. Фантазія дитини найбільш повно проявляється якраз у відповідних видах творчої діяльності.

 

Оцінка в 10 балів свідчить про наявність у дитини задатків до того виду діяльності, для якого істотно розвиток відповідного виду уяви. Така дитина, безумовно, готовий до навчання в школі щодо тестованої ознаки.

Оцінка, що знаходиться в межах від 8 до 9 балів, говорить про те, що дитина цілком готова до навчання в школі.

Оцінка в інтервалі від 6 до 7 балів є ознакою того, що в цілому дана дитина задовільно підготовлена до навчання в школі.

Оцінка в 4-5 балів говорить про те, що готовність дитини до навчання в школі є недостатньою.

Оцінка, рівна 3 і менше балам, найчастіше виступає в якості ознаки непідготовленості дитини до навчання в початковій школі.

 

Література:   

Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3:  Психодиагностика.  Введение  в  научное  психологическое исследование с элементами математической статистики. —  с. 193 «Вербальная фантазия (речевое воображение)».