Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість Субота, 08.08.2020


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Ласкаво просимо на сайт «ПСИХІК»
Це психологічний сайт на якому зібрані тести (стимульний матеріал, бланки, інструкції, обробка та інтерпретація), розроблені провідними вітчизняними та зарубіжними психологами. Для зручності всі методики розподілені за тематичними розділами (вони представлені нижче на даній сторінці). Сайт постійно поповнюється новими тестами.
Застосовуючи запропоновані тестові методики, ні на мить не забуваєте про необхідність охорони клієнта від надлишкової інформації про нього самого. Мова людська складна і неоднозначний. Тому не перероблена, чи не згармонізована, що не сконструйована відповідно до особливостей сприйняття людини інформація про нього самого деколи виявляється не просто дратівливою, а й згубною. Постарайтеся не абсолютизувати результати діагностичного обстеження.

Методи дослідження психологічних властивостей і станів особистості. У цей блок входять опитувальники для діагностики ступеня вираженості в індивіда певних особистісних характерологічних або інших рис (тривожність, фрустрація, самотність, агресивність, емпатія, акцентуації характеру, темперамент, самооцінка, емоції). Можна виділити 2 види опитувальників: одномірні - діагностується одна будь-яка характеристика і багатовимірні - подають інформацію про цілий ряд різних властивостей особистості.

Методики для роботи в дитячому саду. Діагностика готовності до шкільного навчання. Підбираючи методики, психолог враховує, що необхідно оцінити рівень розвитку сприйняття (форми, кольору, просторових відносин, можливості зорового синтезу об'єктів), образного мислення та уяви (у тому числі здатність дитини створювати оригінальні образи), розвиненість елементів логічного мислення (здатність послідовно міркувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки і найпростіші логічні відносини), активної мови, механічної та логічної пам'яті. Важливо вивчити рівень розвитку та особливості ігрової діяльності дитини, зокрема, використання ним заступників, можливості побудови послідовних ігрових дій і сюжету, прийняття ролі і т.п. Оцінюючи рівень організації дитиною власної діяльності (вміння працювати зі схемою, планувати свої дії тощо), психолог не повинен забувати і про вивчення спеціальних умінь (великої і дрібної моторики, малювання та ін.) Особливу увагу слід приділити вивченню емоційно-особистісної сфери дитини, оцінити рівень тривожності, демонстративність, агресивність, наявність страхів, конфліктності в спілкуванні і здатності виходити з конфліктних ситуацій, виявити характер стосунків у сім'ї, особливості спілкування з однолітками і дорослими, оцінити рівень домагань дитини.

Методики діагностики дитячо-батьківських відносин. Під час роботи з усіма членами сім'ї одночасно, стає помітно як різноманітно і неузгоджено проявляється їх активність. У кожній родині об'єктивно складається певна, далеко не завжди усвідомлена нею система виховання. Від умов виховання в сім'ї залежить адекватне і неадекватна поведінка дитини. Кожен член сім'ї впливає на інших і сам піддається впливу інших. Значить, кожен приймає участь і вносить свій внесок у те, що відбувається з іншими людьми, і відповідно може допомогти йому змінитися.

Методи дослідження мотивацій та цінностей. У ході життя особистості відбувається диференціація та інтеграція мотивів, на базі одного з них формуються інші. Мотиви пов'язані з конкретною ситуацією і залежать від неї. У різних людей різне співвідношення стійких і мінливих мотивів. Розвиток мотиваційної сфери відбувається за принципом "нашарування" одних мотивів на інші. Динамічним є рівень усвідомлення різних потреб, що лежать в основі мотивів. Потреби диктують поведінку людей.

Методики для профвідбору та профорієнтації. Постійно зростаюча інтенсивність роботи і підвищення вимог до співробітників змушують керівників фірм залучати знання в області психології. Тестування дає можливість отримати інформацію про певні якості, необхідних для роботи. А також дати оцінку особистісних якостей для планування кар'єри.

Методи дослідження рівня пізнавальних процесів розподілені на такі головні категорії:
сприйняття;
пам'ять; 
мислення;
уява;
увага;
мовлення.
Вони входять як складова частина в будь-яку людську діяльність і забезпечують ту чи іншу її ефективність. Пізнавальні процеси дозволяють людині намічати заздалегідь мети, плани і зміст майбутньої діяльності, програвати в розумі хід цієї діяльності, свої дії і поведінку, передбачати результати своїх дій та керувати ними по мірі виконання.

Методики діагностики інтелекту і рівня креативності призначені для вимірювання рівня інтелектуального розвитку людини і її рівня креативності. Поняття інтелекту ще з часів перших інтелектуальних тестів зазнавало різні зміни з боку підходів до тестування інтелекту як психічної реальності. Ще в 20 -х рр. . виникла кризова ситуація в психології інтелекту. Інтелект традиційно досліджувався в рамках двох основних напрямків: тестологічного і експериментально-психологічного. Суть тестологічного напряму полягає в тому, що під інтелектом розуміється те, що вимірюють тести інтелекту, а саме сукупність пізнавальних здібностей. Неотестологічні теорії інтелекту визнають IQ-концепцію, де за IQ стоять внутрішні когнітивні процеси: сприйняття, пам'ять, мислення і т.д. Експериментально-психологічний напрям як реакція на неконструктивність тестологічних теорій представлено теоріями Ж. Піаже (ідея генетичного пояснення інтелекту на основі врахування закономірностей його онтогенетичного розвитку) і Л.С. Виготського (вплив соціально-культурних факторів на розвиток інтелекту). Крім вищеназваних існує структурний підхід до дослідження інтелекту як приклад вітчизняного дослідження, спрямованого на вивчення інтелекту як психічної реальності. Отримані за допомогою тестів інтелекту результати виражаються кількісно у вигляді коефіцієнта інтелекту (IQ). Отже, під інтелектом як об'єктом вимірювання в психодіагностики розуміється структура пізнавальних властивостей людини, що виникає на основі спадково закріплених задатків, що формується у взаємодії з ними.
Дослідники Д. Векслер, Г. Айзенк, Л. Терме, Р. Стенберг розглядають інтелект і креативність як єдину людську здатність вищого плану. В. Дружинін охарактеризував цю точку зору «як редукція креативності до інтелекту». В даному разі йдеться не просто про те, що це єдина здатність, а про те, що творчість похідне інтелекту. Високий інтелект — високі творчі здібності. Низький інтелект — низький хист до творчості. Немає жодної необхідності, вважає Ганс Айзенк, виділяти креативність як особливу здатність. Здатність до будь-якого виду творчості (наукова, художня) забезпечується, передусім, високими значеннями загального інтелекту.

Проективні методики спрямовані на вимірювання властивостей особистості й особливостей інтелекту. Процес взаємодії особистості з малоструктурованим стимульним матеріалом носить характер проектування, тобто винесення назовні несвідомих потягів, інстинктів, конфліктів, тривогу і т.д. Проективні методики вдало доповнюють існуючі, дозволяючи заглянути в те, що найбільш глибоко приховано, вислизає при використанні традиційних прийомів дослідження.

Діагностика міжособистісних стосунків у групі. В даний час в психології існує величезна кількість конкретних методичних прийомів дослідження міжособистісних відносин, і навіть побіжний огляд їх не вмістився б в обсязі цілої книги. Тому ми обмежимося розглядом лише деяких, найбільш поширених. Для діагностики міжособистісних відносин буває надзвичайно важливо виділити ті індивідуальні особистісні властивості учасників взаємодії, які проявляються і впливають на процеси спілкування. З цією метою створені тести і шкали для вимірювання таких властивостей, як стиль лідерства, авторитарність, конфліктність, адаптація, комунікабельність і т. д.

Методи діагностики відхилення у розвитку. Велика кількість дітей з невираженими відхиленнями у розвитку та психофізичному здоров'я знаходяться в масових освітніх установах. Незважаючи на те що їм не потрібні спеціальні умови для успішного навчання, вони відчувають стійкі труднощі в умовах традиційного навчання в «загальному потоці», і відсутність або несвоєчасність корекційно-розвивальної роботи з ними призводять до вираженої їх дезадаптації і педагогічної занедбаності.

Діагностика соціалізації. Соціалізація — це процес засвоєння людиною певної системи знань, норм, установок, цінностей, взірців поведінки, властивих суспільству, соціальній спільноті, групі, що зумовлюють її становлення і функціонування як суб'єкта суспільства.

Діагностика конфліктів. Управлінню конфлікту повинна передувати стадія діагностики – тобто визначення основних складових конфлікту, причин, які його породили. Вона передбачає наступні складові:
– дослідження джерел конфлікту, суб’єктивних чи об’єктивних переживань сторін, способів „боротьби”, суперечності думок, подій, потреб, інтересів;
– аналіз біографії конфлікту (його історію, тло, на якому він прогресував, наростання конфлікту, кризи та шляхи його розвитку);
– виявлення учасників конфлікту: осіб, груп, підрозділів;
– виявлення та чітке визначення позицій і відносин між сторонами, їх очікувань, особистісних взаємин;
– з’ясування початкового ставлення сторін до конфлікту – чи хочуть і чи можуть сторони самі вирішити конфлікт, які їхні надії та очікування, установки, умови, чи не спровокований конфлікт спеціально в інтересах однієї із сторін, яка постійно підтримує напруження.

Діагностика стресу і стресостійкості. Традиційно у психології значна увага приділяється питанням, які пов’язані з проблемами психоемоційної напруги, особливостями діяльності, активності особистості та стресовими ситуаціями, які виникають у процесі її здійснення. Це пов’язано з тим, що з мірою розвитку суспільства сучасна людина знаходиться в стані постійної готовності до змін, до сприйняття нової інформації, до необхідності швидкого прийняття рішення. Це призводить до виснаження адаптаційних можливостей і є передумовою виникнення стресового стану.