Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість Середа, 27.11.2024


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Психодіагностика » Діагностика уяви

Методика "Малюнок"
У цій методиці дитині пропонуються стандартний аркуш паперу і фломастери (не менше шести різних кольорів). Дитина отримує завдання придумати і намалювати якусь картину. На це відводиться 5 хв.
 
У ході намалювання фантазія дитини оцінюється за такими ознаками: 
1. Швидкість процесів уяви. 
2. Незвичайність, оригінальність малюнків. 
3. Багатство фантазії. 
4. Глибина і опрацьованість (деталізованість) малюнків. 
5. Вразливість, емоційність малюнків. 
 
По кожному з цих ознак малюнок одержує від 0 до 2 балів. 
Про балів ставиться тоді, коли дана ознака в картинці практично відсутня. 1 бал малюнок отримує в тому випадку, якщо дана ознака є, але виражена порівняно слабко. 2 бали малюнок заробляє тоді, коли відповідна ознака не тільки є, але і виражена досить сильно. 
Якщо протягом 1 хв. дитина так і не придумала і не намалювала, то експериментатор сам підказує йому будь-який образ і за швидкість уяви ставить 0 балів. Якщо ж сама дитина придумала малюнок до кінця відведеної на це хвилини, то за швидкістю уяви вона отримує оцінку в 1 бал. Нарешті, якщо дитині вдалося придумати малюнок дуже швидко, протягом перших 30 сек відведеного часу, або якщо протягом однієї хвилини вона придумала не одне, а як мінімум два різних малюнків, то за ознакою «швидкість процесів уяви» дитині ставиться 2 бали. 
 
Незвичайність, оригінальність образів розцінюється наступним способом. 
Якщо дитина просто намалювала те, що колись десь бачила, то за цією ознакою вона отримує 0 балів. Якщо дитина намалювала відоме, але при цьому внесла до нього від себе щось нове, то оригінальність його уяви оцінюється в 1 бал. Нарешті, в тому випадку, якщо дитина придумала щось таке, що вона не могла раніше де-небудь бачити або чути, то оригінальність його уяви отримує оцінку в 2 бали. 
Багатство фантазії дитини проявляється також у різноманітності використовуваних ним деталей. При оцінюванні цієї якості процесів уяви фіксується загальна кількість різних живих істот, предметів, ситуацій і дій, різних характеристик і ознак, приписуваних всього цього в малюнку дитини. 
Якщо загальне число названого перевищує 10, то за багатство фантазії дитина одержує 2 бали. Якщо загальна кількість деталей зазначеного типу знаходиться в межах від 6 до 9, то дитина отримує 1 бал. Якщо ознак в малюнку мало, але в цілому не менше 5, то багатство фантазії дитини оцінюється в 0 балів.
Глибина і опрацьованість образів визначаються по тому, наскільки різноманітно в малюнку представлені деталі і характеристики, що відносяться до образу (людині, тварині, фантастичні явища, об'єкту, предмету і т.п.), що грає ключову роль або що займає центральне місце в малюнку. Тут також даються оцінки в три бальну систему.
Про балів дитина отримує тоді, коли центральний об'єкт його малюнку дуже схематично, без детального опрацювання його аспектів. 1 бал ставиться в тому випадку, якщо при описі центрального об'єкта малюнку його деталізація помірна. 2 бали за глибиною і опрацьованості образів дитина отримує в тому випадку, якщо головний образ його малюнку розписаний в ньому досить докладно, з безліччю різноманітних характеристик його деталей.
 
Вразливість або емоційність малюнка оцінюється по тому, чи викликають вони інтерес і емоції.
Якщо малюнок, використаний дитиною в його картинках, малоцікаві, банальні, не роблять враження на глядача, то з обговорюваною ознакою фантазія дитини оцінюється в 0 балів. Якщо малюнок викликає до себе інтерес з боку іншої людини і деяку відповідну емоційну реакцію, але цей інтерес разом з відповідною реакцією незабаром згасає, то вразливість уяви дитини отримує оцінку, рівну 1 балу. І, нарешті, якщо дитиною були використані яскраві, вельми цікаві образи, увагу людини до яких, раз виникнувши, вже потім не згасало і навіть посилювалося до кінця, супроводжуючись емоційними реакціями типу подиву, захоплення, страху і т.п., то вразливість малюнок дитини оцінюється за вищим балом - 2.
 
Таким чином, максимальне число балів, яке дитина в цій методиці може отримати за свою уяву, дорівнює 10, а мінімальна - 0.
Для того щоб у ході дослідження дитини експериментатору було легше фіксувати і далі аналізувати продукти його уяви по всіх перерахованих вище параметрах, рекомендується користуватися схемою, представленою в таблиці 1. Її треба готувати заздалегідь, до початку проведення дослідження.
 
Таблиця 1 Схема протоколу до методики «Малюнок»
 
Оцінювані параметри уяви дитини Оцінка цих параметрів у балах
0 1 2
1. Швидкість процесів уяви      
2. Незвичайність, оригінальність образів      
3. Багатство фантазії
(різноманітність образів)
     
4. Глибина і опрацьованість
(деталізованість) образів
     
5. Вразливість, емоційність
образів
     
 
 
По ходу намалювання дитини в потрібній графі цієї таблиці хрестиком відзначаються оцінки фантазії дитини в балах.
 
Висновки про рівень розвитку
10 балів - дуже високий.
8-9 балів - високий.
4-7 балів - середній.
2-3 бала - низький.
0-1 бал - дуже низький.
 
Коментарі до методики психодіагностики уяви. Способи оцінювання розвиненості уяви дитини молодшого шкільного віку через його розповіді (Методика "Вербальна фантазія (мовна уява)"), виріб з пластиліну (Методика «Скульптура»), вибір вибраний не випадково. Даний вибір відповідає трьом основним видам мислення, наявними у дитини цього віку: наочно-образним, словесно-логічним і наочно-дієвому. Фантазія дитини найбільш повно проявляється якраз у відповідних видах творчої діяльності.
 
Висновки про рівень розвитку
Оцінка в 10 балів свідчить про наявність у дитини задатків до того виду діяльності, для якого істотно розвиток відповідного виду уяви. Така дитина, безумовно, готовий до навчання в школі щодо тестованої ознаки.
Оцінка, що знаходиться в межах від 8 до 9 балів, говорить про те, що дитина цілком готова до навчання в школі.
Оцінка в інтервалі від 6 до 7 балів є ознакою того, що в цілому дана дитина задовільно підготовлена до навчання в школі.
Оцінка в 4-5 балів говорить про те, що готовність дитини до навчання в школі є недостатньою.
Оцінка, рівна 3 і менше балам, найчастіше виступає в якості ознаки непідготовленості дитини до навчання в початковій школі.
 
Література:   
Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3:  Психодиагностика.  Введение  в  научное  психологическое исследование с элементами математической статистики. —  с. 196 «Рисунок».
 
Категорія: Діагностика уяви | Додав: Admin (26.01.2014)
Переглядів: 9805 | Коментарі: 5 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: