Дитині пропонується ряд, що складається з десяти простих слів, для їх запам'ятовування шляхом кількаразового повторення цього ряду.

Після кожного чергового повторення визначається кількість слів з ​​ряду, яке дитина зуміла безпомилково відтворити після даного повторення.

 

Для запам'ятовування дитині пропонується на вибір один з наступних наборів слів:

1. Будинок, парта, білий, добре, груша, крейда, сильний, чашка, свічка, стіл.

2. Кіт, ручка, синій, погано, яблуко, підлога, слабкий, вилка, лампа, олівець.

3. Лялька, ложка, червоний, машина, високо, кістка, мама, книга, курка.

4. Собака, вікно, квітка, килим, низький, конверт, небо, буква, сон.

5. Годинники, вітер, риба, зірка, слон, цукерка, папір, стілець, мотузка.

 

Зауваження. При діагностиці динамічних особливостей процесу запам'ятовування у дітей, що навчаються в різних класах початкової школи і поступаючи у школу, слід застосовувати різні набори слів для того, щоб не позначався ефект колишнього заучування ряду.

 

Число повторних подаваних рядів і наступних спроб його відтворення в даній методиці обмежено шістьма. З кожною спробою відтворення співвідноситься число правильно відтворених слів, а отримані в результаті дані представляються у вигляді графіка заучування (мал. 1).

 

 

На основі аналізу кривої заучування, представленої на цьому графіку, визначаються наступні два показники динаміки заучування:

1. Динамічність заучування.

2. Продуктивність заучування.

 

Динамічність процесу заучування встановлюється за характером кривої. Якщо від повторення до повторення ця крива плавно піднімається вгору (суцільний варіант кривої на мал. 1), то процес заучування вважається досить динамічним. Якщо від повторення до повторення результати не погіршуються, залишаючись на колишньому рівні (пунктирний варіант кривої на мал. 1), то процес заучування характеризується як середньо динамічний. Нарешті, якщо від повторення до повторення результати то поліпшуються, то погіршуються (точковий варіант кривої на мал. 1), то це свідчить про не динамічний процес заучування.

 

Відповідно до отриманих даних про динаміку процесу заучування дитина отримує одну з трьох оцінок за наступною шкалою:

Досить динамічний процес заучування - відмінно. 

Середньо динамічний процес заучування - задовільно. 

Не динамічний процес заучування - незадовільно. 

 

10 балів - дитина зуміла запам'ятати і безпомилково відтворити всі десять слів, витративши на це менше, ніж шість повторень, тобто не більше п'яти. 

8-9 балів - дитина зуміла відтворити всі 10 слів рівно за шість повторень. 

6-7 балів - за шість повторень ряду дитині вдалося правильно відтворити від 7 до 9 слів. 

4-5 балів - за шість повторень ряду дитина зуміла вірно відтворити 4-6 слів. 

2-3 бали - за шість повторень ряду дитині вдалося правильно згадати тільки 2-3 слова. 

0-1 бал - за шість повторень дитина зуміла відтворити всього лише 1 слово або не запам'ятати жодного.

 

Готовими до навчання в школі вважаються діти з високим та середнім динамічністю процесу заучування (що отримали відмінну і хорошу оцінки за даним показником), а також ті, чий результат за методикою визначення продуктивності процесу заучування виявився 8 і вище балів.

Не цілком готовими до навчання є діти, чия динаміка процесу заучування була оцінена як незадовільна і продуктивність процесу заучування виявилася на рівні від 4 до 7 балів.

Зовсім не готовими до навчання за динамікою процесу заучування є діти, які отримали незадовільну оцінку за динамікою і менше 3 балів за продуктивністю заучування.

 

Література:     

Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3:  Психодиагностика.  Введение  в  научное  психологическое исследование с элементами математической статистики. —  с. 190 «Характеристика динамических особенностей процесса запоминания».