Перед дитиною в довільному порядку поруч один з одним розкладаються картки з кольоровими фігурами на них таким чином, щоб всі ці картки дитина могла одночасно бачити і вивчати. Картки можна розкласти в три ряди по сім карток в кожному, помістивши шість з них у неповний ряд.

За командою експериментатора досліджуваний у відповідності з отриманим від експериментатора завданням починає шукати задумане їм поняття. Роблячи перший крок на цьому шляху, він відбирає одну з карток і кладе її окремо від інших. Експериментатор підтверджує або заперечує наявність шуканої ознаки (ознак) поняття на відібраної досліджуваним картці, і той продовжує пошук далі до тих пір, поки не будуть відібрані картки, що містять у собі всі ознаки шуканого поняття. Після того як експериментатор підтвердить досліджуваному даний факт, досліджуваний повинен дати визначення відповідного поняття, тобто сказати, які конкретні ознаки в нього входять.

Експериментатор на початку дослідження задумує поняття, що містить тільки одну ознаку, потім - поняття, що включає дві ознаки, і так дальше, і нарешті, поняття, що містить в собі відразу три ознаки. Надумавши поняття, експериментатор повідомляє досліджуваному трьох літерну назву даного поняття і кількість ознак, яке воно містить. Досліджуваному пропонується самостійно знайти ці ознаки, відібравши із запропонованого набору карток з фігурами ті, які містять ці ознаки, і назвати саме поняття, визначивши його через знайдені ознаки.

Поняття, що містить в собі тільки одну з ознак - колір, форму або величину, відбирається експериментатором довільно з верхнього списку; поняття, що включає дві ознаки, - із середнього списку; поняття, що включає три ознаки, - з нижнього списку.

На рішення досліджуваним кожної з трьох завдань (пошук трьох понять, які включають в себе від одного до трьох різних ознак) відводиться по 3 хвилини. Якщо за цей час досліджуваний не впорається самостійно з завданням, то експериментатор дає йому підказку: сам відбирає одну з карток, яка містить шукану ознаку, і каже: «На цій картці є необхідна ознака» (дитина повинна виявити цю ознаку і назвати без подальшої підказки). Ще через хвилину, якщо дитина як і раніше не справляється із завданням, експериментатор пропонує йому другу підказку: показує ще одну картку, що містить шукану ознаку (або ознаки). Нарешті, якщо через 5 хвилин після початку виконання чергового завдання дитина так і не знайшла всі ознаки і не дала словесне визначення шуканого поняття, то йому пропонується наступне завдання того ж самого типу. Якщо і з нею досліджуваний не впорається, то експеримент припиняється.

 

У тому випадку, якщо дитина впоралася з першим завданням (пошук і визначення поняття з єдиною ознакою) самостійно або після підказок експериментатора, йому пропонується наступне, більш складне завдання, пов'язане з пошуком і визначенням поняття, що містить дві ознаки, і так далі. Більш складне завдання, що стосується формування понять з великим числом ознак, дається дитині тільки в тому випадку, якщо до цього він впорався з виконанням менш складного завдання.

 

Оцінка результатів психодіагностичного експерименту на формування понять проводиться таким чином.

10 балів дитина отримує в тому випадку, якщо він повністю самостійно, без підказок з боку експериментатора, зуміла за відведений час з першої спроби вирішити всі три завдання, тобто знайшла всі ознаки і дала визначення трьом поняттям, що містить в собі від одного до трьох різних ознак.

8-9 балів дитина отримує тоді, коли за відведений час вона вирішила всі три завдання, але йому для цього знадобилося більше трьох спроб, більше 9 хв. і одна - дві підказки.

6-7 балів за виконання даного завдання дитина отримує в тому випадку, якщо їй знадобилося більше трьох спроб і отримати як мінімум дві -три підказки при вирішенні першої та другої задач, а з третього вона не впорається навіть після двох спроб і отримання всіх підказок.

4-5 балів відповідають тому випадку коли дитина з працею, більше ніж за дві спроби вирішила перші два завдання (пошук і визначення понять з одним і двома ознаками), а третю задачу не вирішила.

2-3 бала дитина отримує тоді, коли після двох спроб і підказок вона впоралася тільки з першим завданням, а другу і третю не вирішила.

0-1 бал - той випадок, коли після всіх спроб і підказок дитина не змогла вирішити ні одного завдання.

 

10 балів - дуже високий.

8-9 балів - високий.

4-7 балів - середній.

2-3 бали - низький.

0-1 бал - дуже низький.

 

Література:   

Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3:  Психодиагностика.  Введение  в  научное  психологическое исследование с элементами математической статистики. —  с. 202 «Формирование понятий».