Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість П`ятниця, 29.03.2024


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Психодіагностика » Діагностика мислення

Методика "Формування понять"
Методика досліджує мислення за допомогою формування понять дітей молодшого шкільного віку.
Методика являє собою набір площинних фігур - квадратів, трикутників і кругів - трьох різних кольорів (червоний, жовтий, зелений - можливі й інші їх комбінації) і трьох різних розмірів (див. мал. 1, де ці фігури показані у контурних формах разом з основними розмірами). Ознаки цих фігур: форма, колір і величина - утворюють трьох буквені штучні поняття, що не мають змісту рідною мовою дитини. 
 
Мал. 1. Площинні фігури до методики вивчення процесу формування понять.
 
Поняття з однією ознакою Поняття з двома ознаками
біг - круглий дис - червоний і великий
каб - великий буд - зелений і великий
сур - червоний вар - жовтий і маленький
ців - трикутний роз - жовтий і великий
бос - квадратний веч - зелений і маленький
дів - середній кир - червоний і середній за розміром
лаг - зелений зум - жовтий і середній за розміром
гур - маленький куд - зелений і середній за розміром
ніч - жовтий сим - червоний і маленький за розміром
Поняття з трьома ознаками
мук - червоний, трикутний, маленький
чар - червоний, круглий, середній
бек - червоний, квадратний, великий
вич - зелений, трикутний, маленький
сив - зелений, круглий, середній
бал - зелений, квадратний, великий
нур - жовтий, трикутний, маленький
гон - жовтий, круглий, середній
сов - жовтий, середній, круглий
 
У даному експерименті використовуються такі штучні поняття:
Як видно з наведених вище списків, в запропоновані штучні поняття входять від одного до трьох різних ознак. Фігури відповідного розміру, форми і кольору (всього 27 фігур з різними ознаками) вирізаються з кольорового паперу і наклеюються на квадратні картонні картки розміром 8x8 см.
Перед дитиною в довільному порядку поруч один з одним розкладаються картки з кольоровими фігурами на них таким чином, щоб всі ці картки дитина могла одночасно бачити і вивчати. Картки можна розкласти в три ряди по сім карток в кожному, помістивши шість з них у неповний ряд.
За командою експериментатора досліджуваний у відповідності з отриманим від експериментатора завданням починає шукати задумане їм поняття. Роблячи перший крок на цьому шляху, він відбирає одну з карток і кладе її окремо від інших. Експериментатор підтверджує або заперечує наявність шуканої ознаки (ознак) поняття на відібраної досліджуваним картці, і той продовжує пошук далі до тих пір, поки не будуть відібрані картки, що містять у собі всі ознаки шуканого поняття. Після того як експериментатор підтвердить досліджуваному даний факт, досліджуваний повинен дати визначення відповідного поняття, тобто сказати, які конкретні ознаки в нього входять.
Експериментатор на початку дослідження задумує поняття, що містить тільки одну ознаку, потім - поняття, що включає дві ознаки, і так дальше, і нарешті, поняття, що містить в собі відразу три ознаки. Надумавши поняття, експериментатор повідомляє досліджуваному трьох літерну назву даного поняття і кількість ознак, яке воно містить. Досліджуваному пропонується самостійно знайти ці ознаки, відібравши із запропонованого набору карток з фігурами ті, які містять ці ознаки, і назвати саме поняття, визначивши його через знайдені ознаки.
Поняття, що містить в собі тільки одну з ознак - колір, форму або величину, відбирається експериментатором довільно з верхнього списку; поняття, що включає дві ознаки, - із середнього списку; поняття, що включає три ознаки, - з нижнього списку.
На рішення досліджуваним кожної з трьох завдань (пошук трьох понять, які включають в себе від одного до трьох різних ознак) відводиться по 3 хвилини. Якщо за цей час досліджуваний не впорається самостійно з завданням, то експериментатор дає йому підказку: сам відбирає одну з карток, яка містить шукану ознаку, і каже: «На цій картці є необхідна ознака» (дитина повинна виявити цю ознаку і назвати без подальшої підказки). Ще через хвилину, якщо дитина як і раніше не справляється із завданням, експериментатор пропонує йому другу підказку: показує ще одну картку, що містить шукану ознаку (або ознаки). Нарешті, якщо через 5 хвилин після початку виконання чергового завдання дитина так і не знайшла всі ознаки і не дала словесне визначення шуканого поняття, то йому пропонується наступне завдання того ж самого типу. Якщо і з нею досліджуваний не впорається, то експеримент припиняється.
 
У тому випадку, якщо дитина впоралася з першим завданням (пошук і визначення поняття з єдиною ознакою) самостійно або після підказок експериментатора, йому пропонується наступне, більш складне завдання, пов'язане з пошуком і визначенням поняття, що містить дві ознаки, і так далі. Більш складне завдання, що стосується формування понять з великим числом ознак, дається дитині тільки в тому випадку, якщо до цього він впорався з виконанням менш складного завдання.
 
Оцінка результатів
Оцінка результатів психодіагностичного експерименту на формування понять проводиться таким чином.
10 балів дитина отримує в тому випадку, якщо він повністю самостійно, без підказок з боку експериментатора, зуміла за відведений час з першої спроби вирішити всі три завдання, тобто знайшла всі ознаки і дала визначення трьом поняттям, що містить в собі від одного до трьох різних ознак.
8-9 балів дитина отримує тоді, коли за відведений час вона вирішила всі три завдання, але йому для цього знадобилося більше трьох спроб, більше 9 хв. і одна - дві підказки.
6-7 балів за виконання даного завдання дитина отримує в тому випадку, якщо їй знадобилося більше трьох спроб і отримати як мінімум дві -три підказки при вирішенні першої та другої задач, а з третього вона не впорається навіть після двох спроб і отримання всіх підказок.
4-5 балів відповідають тому випадку коли дитина з працею, більше ніж за дві спроби вирішила перші два завдання (пошук і визначення понять з одним і двома ознаками), а третю задачу не вирішила.
2-3 бала дитина отримує тоді, коли після двох спроб і підказок вона впоралася тільки з першим завданням, а другу і третю не вирішила.
0-1 бал - той випадок, коли після всіх спроб і підказок дитина не змогла вирішити ні одного завдання.
 
Висновки про рівень розвитку
10 балів - дуже високий.
8-9 балів - високий.
4-7 балів - середній.
2-3 бали - низький.
0-1 бал - дуже низький.
 
Література:   
Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3:  Психодиагностика.  Введение  в  научное  психологическое исследование с элементами математической статистики. —  с. 202 «Формирование понятий».
 
Категорія: Діагностика мислення | Додав: Admin (22.01.2014)
Переглядів: 3882 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: