Даний тест призначений для оцінки ступеня розвиненості у людини риси особистості «агресивність», що розуміється як не викликані об'єктивними обставинами і необхідністю тенденції вороже реагувати на більшість висловлювань, дій і вчинків оточуючих людей. Агресивність - це риса особистості, що виявляється в більш-менш постійному ворожому ставленні людини до людини, тварин і предметів природи і матеріальної культури, схильність до їх руйнування і неспровокованими агресивних дій.
У даному тесті, основою якого з'явився відомий тест Розенцвейга, досліджувані отримують 24 різних малюнка. На цих малюнках представлені люди в різних емоціогенних, близьких до стресових і викликають фрустрацію у ситуаціях. Спільним для всіх малюнків, використовуваних в тесті, є те, що одна людина в них проявляє відносно іншого такі дії, які цією, другою людиною можна зрозуміти по-різному: як агресивні, умисно викликають або образливі, або випадкові, вчинені ненавмисно, через незнання, без свідомого бажання нашкодити або принизити іншу людину.
Передбачається, що індивід з досить розвиненою рисою характеру «агресивність» на більшість дій подібного роду з боку оточуючих людей буде реагувати агресією, причому навіть тоді, коли дія іншої людини не було викликане прагненням заподіяти їй неприємностей. Індивід, у якого особистісна риса агресивності виражена слабо, на подібні ситуації буде реагувати по-іншому: дружелюбно, намагаючись розрядити виниклу напруженість, заспокоїти, не додати значення, що трапилося і т.п.

Перед початком дослідження всі досліджувані отримують інструкцію наступного змісту:
«На кожній з 24 пропонованих вам картинок зображені двоє або кілька людей. Один з них зробив якусь дію відносно іншого, і в зв'язку з цим вимовив якісь слова. Ви повинні поставити себе на місце цієї, іншої людини і відповісти за нього. Свою відповідь необхідно дати якомога швидше і тут же її записати на аркуші паперу під порядковим номером, відповідним номеру переглянутого малюнка».
 

Відповідь досліджуваного на кожну картинку аналізується окремо. У підсумку такого аналізу він повинен бути віднесений до однієї з наступних двох категорій:
1. Агресивні реакції.
2. Неагресивні реакції.
До числа агресивних відносяться такі реакції, в яких дії іншої особи розглядаються як навмисно ворожі й сама відповідна реакція на них є ворожою (агресивною). У цьому випадку відповідь досліджуваного повинна містити в собі явний осуд, образу чи погрозу на адресу іншої особи.
До неагресивних відносяться реакції, суть яких полягає в прагненні розрядити, пом'якшити обстановку, в бажанні досліджуваного прийняти провину на себе за те, що трапилося, не додати йому значення або просто об'єктивно, без емоцій розібратися в ситуації, що склалася і прийняти спокійне, зважене рішення. Ніякої неприязні або ворожості в даному випадку у відповідях досліджуваного не повинно міститися.
На закінчення підраховується співвідношення агресивних і неагресивних реакцій за їх числа. Якщо кількість агресивних реакцій явно домінує над числом неагресивних (агресивних 14 і більше, а неагресивних 10 і менше), то робиться висновок про те, що у цього досліджуваного явно виражений мотив агресивності. Якщо, навпаки, неагресивних реакцій виявляється набагато більше, ніж агресивних (неагресивних 14 і більше, а агресивних 10 і менше), то робиться висновок про те, що даний досліджуваний неагресивний. При числі агресивних і неагресивних реакцій в межах від 9 до 13 нічого певного про агресивність даного досліджуваного сказати не можна, тобто немає можливості впевнено стверджувати, що він агресивний або, навпаки, неагресивна людина.

Список використаних джерел:
Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3:  Психодиагностика.  Введение  в  научное  психологическое исследование с элементами математической статистики. — 640с. (с. 357).