Дана методика призначена для того, щоб кількісно оцінити, якою мірою в людини розвинена потреба (бажання, прагнення, виступаючі як риси особистості) добиватися успіхів і уникати невдачі в різних життєвих ситуаціях. Процедура застосування методики така. Досліджуваному на 20 сек. показується картинка, представлена ​​в стимульному матеріалі. Після цього картинка прибирається і досліджуваний отримує завдання як найшвидше написати по ній коротку розповідь-твір за таким планом:
1. Ким є люди, зображені на картинці?
2. Що сталося з ними до цього і що привело до даної ситуації?
3. Що вони роблять зараз?
4. Про що думають ці люди в даний час?
5. Які бажання і почуття у них є?
6. Що станеться з ними в майбутньому?
На всі ці питання досліджуваний повинен дати письмові відповіді, причому для відповіді на кожне питання представленого вище плану відводиться тільки 1 хвилина. Час контролює психолог, який проводить психодіагностичне обстеження, і після закінчення кожної хвилини дає команду про перехід до відповіді на наступне питання. Досліджувані повинні писати швидко, викладаючи перші думки, які їм приходять в голову. У попередньої інструкції до даної методики підкреслюється, що це нібито тест на багатство уяви, яка буде оцінюватися по тому, наскільки докладним, різноманітним і цікавим виявиться текст відповідей піддослідних на запропоновані питання.
Після того, як від досліджуваного отримані відповіді на всі 6 питань по одній картинці, йому показується наступна картинка і вся процедура повторюється. Далі досліджуваний послідовно відповідає на аналогічні питання ще по двох картинках.
Отримані чотири оповідання - твори з чотирьох стимульних картинків далі піддаються спеціальному змістовному аналізу, в результаті якого в оповіданнях-творах виявляються і кількісно оцінюються ознаки, що свідчать про наявність у досліджуваного потреб у досягненні успіхів або уникнення невдач. Загальна сума балів, набраних даними досліджуваним в ході змістовного аналізу його творів, розглядається в якості показника рівня розвиненості у нього мотивації досягнення успіхів. Цей показник являє собою різницю між двома індексами: тим, який вказує на ступінь розвитку у цього досліджуваного потреби добиватися успіхів, і тим, який свідчить про протилежне прагненні уникати невдач.

Стимульний матеріал
 

 

 

Спочатку встановлюється, чи відповідає тема оповідання досліджуваного прагненню до досягнення успіхів. Якщо на це питання отримано позитивну відповідь, то розглянута розповідь-твір вважається цінним для подальшого, більш детального аналізу. Якщо відповідь на дане питання невизначене, то розповідь відкладається в сторону і далі не аналізується.
Рішення з питання про те, чи має сюжет оповідання пряме відношення до теми досягнення успіхів, приймається на основі аналізу мети, до якої прагнуть описані в ньому персонажі. Якщо цю мету однозначно можна розцінити як успіх у діяльності, то приймається позитивне рішення. У всіх інших випадках, у тому числі при виникненні сумнівів у правильності прийнятого рішення, воно буде негативним.
Як успіх у діяльності можуть, у свою чергу, розцінюватися:
1. Прагнення людини до ділового успіху, наприклад, відкриття власної справи, підприємства.
2. Прагнення до досягнення високої якості в роботі і високій продуктивності праці.
3. Прагнення до професійного самовдосконалення, до придбання необхідних для досягнення успіху знань, умінь і навичок.
4. Прагнення до створення чогось нового, оригінального, унікального - такого, що іншими людьми безумовно буде сприйнято й оцінено як досягнення людини.
Переглядаючи розповідь досліджуваного в перший раз і орієнтуючись на зазначені вище критерії успіху в діяльності, той, хто займається змістовним аналізом, повинен буде вирішити, до якої з наступних нижче груп цю розповідь можна буде віднести:
Група А - включає в себе розповіді з явно вираженим в їх утриманні прагненням персонажів до досягнення успіхів.
Група Б - розповіді, в яких хтось зайнятий якою-небудь корисною діяльністю, але до успіху в ній не прагне.
Група В - розповіді, в яких немає навіть натяку на те, що будь-хто з персонажів зайнятий корисною діяльністю або думає про неї.
До групи А відносять розповіді, в яких є судження, безумовно свідчать про те, що хтось не просто зайнятий діяльністю і думає про неї, але очевидним чином прагне домогтися у цій діяльності успіху. Для цього необхідно, щоб зміст розповіді відповідало хоча б одному з чотирьох зазначених вище ознак 1-4.
Приклад: «На зображенні - люди, які є співробітниками наукової лабораторії. Вони перевіряють гіпотезу, підтвердження якої має привести до великого наукового відкриття. Вони уважно розглядають дані, які на паперовій стрічці видає прилад. Обидва думають про ці дані і дуже хочуть, щоб гіпотеза підтвердилася».
До групи Б належать розповіді, в яких мова йде про роботу, але виникають сумніви в тому, що персонажі дійсно прагнуть до досягнення успіхів у цій роботі.
Приклад: «На фотографії - інженери-експлуатаційники районної ТЕС. Вони розглядають стрічку з показаннями приладів. Це - звичайна контрольна перевірка, так вони роблять по кілька разів на день. Вони думають про те, що пора кінчати работу і йти додому. Далі вони знімуть показання приладів і займуться їх обговоренням».
Наведемо також приклад розповіді, відношеної до групи В, де взагалі мова не йде ні про яку роботу:
«Ці люди йшли по вулиці і побачили паркан. Їх щось зацікавило за парканом, і вони стали дивитися в щілину. Постояли, подивилися і підуть далі».
Після закінчення описаної процедури розповіді, віднесені до груп А і Б, отримують по одному балу, з них для подальшого детального аналізу відбираються лише розповіді, включені до групи А.
Другий етап змістовного аналізу оповідань групи А здійснюється наступним чином. У них за тими ознаками, які описані нижче, шукаються пропозиції, що свідчать про наступне:
1. Наявності у персонажа, зайнятого трудовою діяльністю, бажання домогтися в ній успіху (мотиву досягнення успіхів).
2. Наявності у цього ж персонажа очікування того, що він дійсно досягне успіху.
3. Наявності у персонажа побоювання того, що його спіткає невдача.
4. Наявності у персонажа позитивних емоційних переживань у зв'язку з очікуваним успіхом.
5. Наявності у персонажа негативних емоційних переживань у зв'язку з очікуваною невдачею.
6. Наявності у персонажа різноманітних розумових і практичних дій, спрямованих на те, щоб домогтися успіху.
7. Наявності на шляху до успіху внутрішніх або зовнішніх перешкод, які персонаж прагне подолати.
8. Наявності в оповіданні-творі кого-небудь або чого-небудь, що надає допомогу персонажу в його прагненні домогтися успіху.
9. Наявності у персонажа єдиного, домінуючого мотиву діяльності, пов'язаного виключно з прагненням досягти успіху.
Далі детально описується, на яких підставах той, хто аналізує розповіді групи А, робить висновки про наявність в них ознак, перерахованих вище. Для того, щоб ще раз не повторювати в тексті їх розгорнутих назв, ознака, про який йде мова в наступних абзацах, відзначений відповідним йому порядковим номером.
1. Мотив досягнення успіху вважається вираженим у змісті розповіді, якщо хто-небудь з його персонажів проявляє явне бажання добитися успіху відповідно до критеріїв успіху, описаними раніше. У цьому і у всіх інших випадках, коли змістовний аналіз проводиться за заданими критеріями, висновок про те, що розповідь відповідає цим критеріям, робиться тільки на підставі наявного в оповіданні явного судження і ніяк не може бути домисли. Типові приклади суджень, в яких явно виражається мотив досягнення успіху, такі: «Він хоче домогтися успіхів у роботі ...», «Він повний рішучості домогтися високих показників ...»
Якщо мета, оцінюється як досягнення успіху, вибрав не сам персонаж, а хтось йому її нав'язав, то наявність у даного персонажа власного мотиву досягнення успіху не відзначається. Швидкість роботи сама по собі також не є достатньою ознакою прагнення до досягнення успіхів. Точно так же не можна робити висновок про наявність мотиву досягнення успіху на підставі того, що персонаж робить якісь дії, які могли б привести його до успіху, Необхідно, щоб в оповіданні було висловлено явне і недвозначне бажання добитися успіху.
2. Очікування успіху відзначається тоді, коли діючий і прагне до успіху персонаж оповідання висловлює припущення про те, що він доб'ється успіху, або впевненість у цьому.
3. Очікування невдачі відзначається тоді, коли висловлювання про це містить припущення або побоювання невдачі. До останньої категорії відносяться висловлювання, з яких не цілком ясно, про що йде мова: про очікування успіху або про очікування невдачі. Наведемо приклади висловлювань, що свідчать про очікування успіху або невдачі.
«Ця людина розраховує на успіх у своїй справі». «Ця людина побоюється, що його в кінцевому рахунку спіткає невдача».
А ось приклад невизначеного висловлювання, яке слід віднести до категорії 3: «Його робота в кінцевому рахунку прийде до якогось результату».
4. Якщо в оповіданні-творі є пропозиція, яка говорить про те, що діяльність, спрямована на досягнення успіху, викликає у персонажа приємні емоції або що він радіє вже досягнутому успіху, то дана пропозиція відзначається як ознака того, що з прагненням до успіху у персонажа пов'язані позитивні емоції. Приклад: «Йде спектакль. Керівниця художнього колективу дивиться разом зі своїм помічником з-за лаштунків на сцену і розраховує на успіх. Все йде добре, і вони відчувають приємні емоції у зв'язку з очікуваним успіхом».
5. Якщо аналізована розповідь містить пропозиції, які свідчать про те, що діяльність, спрямована на досягнення успіху, викликає у залученого в неї персонажа негативні емоції, або якщо з відповідної пропозиції недостатньо ясно, про які - позитивних чи негативних емоціях йдеться, то робиться висновок про те, що дана пропозиція відповідає категорії 5. Приклади: «У нього щось не виходить, і це викликає почуття розчарування», «Людина зайнята справою і переживає за неї».
6. В якості дій, спрямованих на досягнення успіху, розглядаються такі, які сприяють просуванню до нього. Це можуть бути дії як розумового, так і практичного планів. Важливо тільки, щоб ці дії здійснювали саме той персонаж, який прагне до успіху, а не хто-небудь інший. Приклади: «Людина думає над завданням» (це - розумовий інструмент дії), «Людина налагоджує роботу машини, яку він винайшов» (практичний інструмент дії).
У змісті того чи іншого оповідання-твори можуть зустрітися пропозиції, що вказують на наявність декількох різних розумових і практичних інструментальних дій. У цьому випадку кожне з них відзначається як окреме, незалежно від наявності інших. Наприклад, якщо в одному і тому ж оповіданні досліджуваного зустрілися обидва зазначених вище як приклади пропозиції, то вважається, що в цьому оповіданні фактично є два різних інструментальних дій, і кожне з них враховується і оцінюється окремо.
7. Будь-які пропозиції в оповіданні, що розглядаються як внутрішні (пов'язані з особистістю дійової особи) або зовнішні (пов'язані з обстановкою, в якій даний персонаж діє) перешкоди, відзначаються окремо і відносяться до даної категорії. Приклади таких суджень в оповіданні: «Він не впевнений у собі» (перешкода внутрішнього плану); «Несподівано зламалася машина, яку він винайшов» (перешкода зовнішнього плану);
8. Будь-яка допомога з боку, спрямована на досягнення успіху, на яку розраховує або яку приймає персонаж, відноситься до даної категорії. Приклади: «Йому співчувають, співпереживають оточуючі»; «Товариш по роботі допомагає йому досягти успіху».
9. На закінчення змістовного аналізу оповідання-твори, віднесеного до групи А, визначається, чи є прагнення персонажа до успіху єдиним мотивом, який керує його діями, думками і почуттями. Якщо в результаті аналізу оповідання виявляється який-небудь інший мотив поведінки персонажа, що конкурує з мотивом досягнення успіху, то прагнення до успіху не вважається єдиним внутрішнім спонуканням дій даного персонажа і наявність в оповіданні ознаки категорії 9 не відзначається. Наведемо приклад такої розповіді, в змісті якого проглядаються два конкуруючих один з одним мотиви: прагнення до успіху і бажання відпочити. «Людина довго прагнула домогтися успіху в цій справі, але дуже втомилася, і в даний момент часу вона думає не тільки про роботу, а й про те, щоб швидше кинути все і відпочити».
 

За допомогою викладеної вище процедури аналізується кожен з розповідей-творів досліджуваних, віднесений до групи А, і за кожен з дев'яти описаних вище ознак даної розповідь-твір отримує по 1 балу. При цьому бали, отримані за ознаками 1, 2, 4, 6, 7, 8 і 9, беруться з позитивним знаком, а бали, отримані за ознаками 3 і 5, - з негативним знаком (останні свідчать про ступінь розвиненості мотиву уникнення невдач).
Загальна сума позитивних балів, отриманих досліджуваним по всіх його розповідями, є загальним кількісним показником ступеня розвиненості у нього мотиву досягнення успіху. Під мотивацією досягнення успіхів розуміється різниця між силою потреб досягнення успіхів і уникнення невдач. Вона встановлюється як алгебраїчна сума позитивних і негативних балів, отриманих розповідями-творами, написаними даним досліджуваним.
Якщо ця сума позитивна, то робиться висновок про те, що у цього досліджуваного мотив досягнення успіхів переважає над мотивом уникнення невдач. При негативній сумі робиться висновок про те, що мотив уникнення невдач домінує над мотивом досягнення успіхів. При нульовій сумі вважається, що обидва мотиви взаємно погашають один одного і мотивація досягнення успіхів відсутня (як реальна поведінкова тенденція).

Список використаних джерел:
Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3:  Психодиагностика.  Введение  в  научное  психологическое исследование с элементами математической статистики. — 640с. (с. 371)