Основу даної методики, призначеної для комплексної оцінки рівня розвитку в групі відносин, характерних для колективу, становить наступний список суджень [всього їх 75, причому 5 з них - контрольні (вони відзначені в списку плюсами ліворуч) і 70 - робочі].
1. Свої слова підтверджують справою.
2. Засуджують прояви егоїзму та індивідуалізму.
3. Мають однакові переконання.
4. Радіють успіхам один одного.
5. Надають допомогу і підтримку іншим групам і новачкам в своїй групі.
6. Злагоджено працюють, вміло взаємодіють один з одним.
7. Знають, які стоять перед групою завдання.
8. Досить вимогливі один до одного.
9. Всі питання вирішують спільно.
10. Одностайні в оцінках проблем, що стоять перед групою.
11. Довіряють один одному.
12. Діляться досвідом роботи з іншими групами і новачками в своїй групі.
13. Безконфліктно розподіляють між собою обов'язки.
14. Добре знають підсумки роботи групи.
+15. Ніколи і ні в чому не помиляються.
16. Правильно оцінюють свої успіхи і невдачі.
17. Особисті інтереси не ставлять вище інтересів всієї групи.
18. Мають спільні захоплення (хобі).
19. Захищають один одного.
20. Зважають з інтересами інших груп і нових членів у своїй групі.
21. Замінюють один одного в групових справах при необхідності.
22. Знають як позитивні, так і негативні сторони в роботі групи.
23. Трудяться з повною віддачею сил над вирішенням поставлених перед групою завдань.
24. Не залишаються байдужими, якщо зачеплені інтереси групи.
25. Швидко домагаються згоди при розподілі обов'язків в групі.
26. Допомагають один одному.
27. Справедливо відносяться не тільки до своєї, а й до інших груп, не тільки до старих, але і до нових її членів.
28. Самостійно виявляють і виправляють недоліки в роботі групи.
29. Добре знають правила поведінки в групі.
+30. Ніколи ні в чому не сумніваються.
31. Не кидають почату справу на півдорозі.
32. Гаряче відстоюють прийняті в групі норми і правила поведінки.
33. Однаково правильно оцінюють успіхи групи.
34. Щиро засмучуються при невдачах товаришів по групі.
35. Однаково правильно оцінюють роботу як своєї, так і інших груп, як старих, так і нових членів групи.
36. Уміють попереджати і вирішувати конфлікти, які виникають в групі.
37. Добре знають свої обов'язки.
38. Свідомо підкоряються дисципліні.
39. Щиро вірять в свою групу.
40. Однаково правильно оцінюють невдачі своєї групи.
41. Тактовно поводяться відносно один одного.
42. Ніколи не підкреслюють переваг своєї групи перед іншими групами, переваг старих її членів перед новими.
43. Швидко знаходять між собою спільну мову.
44. Знають, як найкраще взаємодіяти один з одним у спільній роботі.
+45. Завжди і у всьому праві.
46. ​​Особисті інтереси не ставлять вище інтересів інших членів групи.
47. Активно підтримують корисні для групи починання.
48. Мають подібні уявлення про моральність.
49. Доброзичливо відносяться один до одного.
50. Тактовно поводяться по відношенню не тільки до своєї, а й до інших груп, по відношенню не тільки до старих, але і до нових членів групи.
51. Здатні взяти на себе керівництво групою, якщо потрібно.
52. Добре знають права і обов'язки один одного.
53. По-господарському ставляться до матеріальних цінностей групи.
54. Підтримують добрі починання в групі.
55. Дотримуються однакових точок зору про те, якими якостями повинен володіти кожен член групи.
56. Поважають один одного.
57. Активно прагнуть до співпраці з іншими групами і з новими членами у своїй групі.
58. Готові при необхідності взяти на себе обов'язки товаришів по групі.
59. Добре знають риси характеру один одного.
+60. Уміють робити все на світі.
61. Відповідально виконують будь-яку роботу.
62. Надають активний опір всьому, що роз'єднує групу.
63. Однаково правильно оцінюють розподіл різних заохочень між членами групи.
64. Підтримують одне одного у важкі хвилини.
65. Щиро радіють успіхам інших груп, нових членів своєї групи.
66. Діють організовано і дружно в складних ситуаціях.
67. Добре знають індивідуальні схильності і звички один одного.
68. Активно беруть участь у роботі, корисної для всієї групи.
69. Особисто піклуються про успіхи групи.
70. Однаково правильно оцінюють покарання, які за помилки отримують члени групи.
71. Уважно ставляться один до одного.
72. Щиро засмучуються при невдачах не тільки своєї, а й інших груп, не тільки старих, а й нових членів групи.
73. Швидко і безконфліктно у всіх ситуаціях знаходять такий розподіл обов'язків між собою, який цілком влаштовує всіх.
74. Добре знають, як йдуть один у одного справи.
+75. На будь-яке питання можуть дати правильну відповідь.
За допомогою 70 робочих суджень, включених до цього списку, оцінюється рівень розвитку в даній групі різноманітних відносин, характерних для сформованого колективу. Контрольні судження служать визначенню того, чи можна довіряти відповідям, запропонованим досліджуваними на робочі судження. Якщо відповіді на контрольні судження виявляться відмінними від тих, якими вони повинні бути при уважному і щирому ставленні до участі в дослідженні з боку членів досліджуваної групи, то в свою чергу відповіді на робочі судження вважаються ненадійними і не заслуговують довіри.
Всі 70 робочих суджень у методиці розділені на 7 груп по 10 суджень у кожній. Це - підшкали даної методики, за допомогою яких експериментально оцінюється ступінь розвиненості в групі як колективу 7 видів відносин. Ці відносини наступні:
1. Відповідальність. Відносини членів групи до спільної роботи, до цілей і завдань, які стоять перед групою.
2. Колективізм. Прагнення спільно вирішувати всі питання, зберігаючи і зміцнюючи групу як ціле, перешкоджаючи її руйнування.
3. Згуртованість. Єдність думок членів групи по найважливішим для неї питань, а також єдність дій в найістотніших життєвих ситуаціях.
4. Контактність. Взаємна товариськість, особисті, емоційно-безпосередні відносини між членами групи.
5. Відкритість. Відносини членів групи до інших груп або до нових учасників своєї групи.
6. Організованість. Здатність до швидкого створення і зміни організаційної структури ділових взаємин, необхідних для ефективної групової роботи.
7. Інформованість. Доступність всім членам групи найбільш важливої ​​інформації про стан справ у ній і про кожного члена групи.
У бланку, представленому в табл. 1, яким користуються члени групи в процесі її обстеження, зліва направо вертикальними рядами цифр позначені номери робочих суджень методики (за винятком крайнього правого стовпчика, де розташовані номери контрольних суджень). Кожен з семи розташованих зліва направо стовпців включає в себе номери тих суджень, які включені в окрему підшкалу методики, а самі підшкали з першої по сьому представлені в цьому бланку стовпцями, наступними один за одним в відповідному порядку. Так, наприклад, перший зліва стовпець представляє підшкали «відповідальність»; другий ліворуч стовпець - підшкали «колективізм» і так далі.
У верхній частині бланка (табл. 1) представлена ​​оцінна шкала, користуючись якою члени досліджуваної групи дають оцінки відносинам у своїй групі по кожному з 70 робітників і 5 контрольних суджень, перерахованих вище. Відповідні оцінки спочатку даються в словесних формулюваннях оціночної шкали, потім переводяться в бали, і ці бали проставляються в бланку зліва від порядкового номера відповідного судження.
Перед початком дослідження кожен член групи отримує по одному бланку, зображеному в табл. 1, та інструкцію наступного змісту:
«Зараз вам буде зачитаний список суджень, які характеризують відносини, що існують в розвиненому, сформованому колективі. За допомогою цих суджень ви повинні будете оцінити ступінь розвиненості своєї групи як колективу, тобто сказати, наскільки у вашій власній групі представлені і розвинені такі відносини між її членами. Свою групу ви будете оцінювати по кожному з 75 суджень окремо, користуючись при цьому наявним у вас бланком і шкалою, представленої у верхній його частині. Порядок роботи з методикою наступний: після того як вам буде зачитано перше судження, ви повинні будете оцінити по ньому свою групу і обрану вами оцінку поставити праворуч від номера відповідного судження на бланку. Потім зачитується друге судження і процедура повторюється багаторазово доти, поки кожен з вас не оцінить свою групу по всіх 75 судженням».
Примітка. Якщо з того чи іншого судження досліджуваний не в змозі оцінити свою групу, то до бланку замість конкретної цифрової оцінки вноситься прочерк «-», відповідний останньому пункту словесної оціночної шкали «важко сказати». Необхідно, однак, старатися, щоб цих прокреслень було якомога менше. Після того як всі бланки заповнені членами групи, виробляється аналіз і оцінка результатів дослідження.
 

 

Аналіз та оцінка результатів дослідження

В першу чергу при аналізі результатів дослідження вирішується питання про довіру відповідей досліджуваних. Рішення про довіру приймається на наступних двох підставах:
1. Якщо відповіді досліджуваних на всі контрольні питання, поставлені в бланку під номерами 15, 30, 45, 60 і 75 опинилися стандартними, тобто рівними 0 балів. Справді, саме таку оцінку з усіх цих питань повинен зробити уважний і сумлінно виконує свою справу досліджуваний, так як насправді немає жодної людини, хто б «ніколи і ні в чому не помилилася» (15-е питання), «ніколи і ні в чому не сумнівався» (30-е питання), «завжди і в усьому був правий» (45-е питання), «вмів робити все на світі» (60-й питання) і «на будь-яке питання міг дати правильну відповідь» (75-е питання).
Часто зустрічається така ситуація, коли в одному і тому ж бланку є правильні і неправильні відповіді на контрольні питання. Тоді приймається компромісне рішення: частину бланку, де зустрілися помилкові відповіді, бракується, а та частина, де відповіді на контрольні питання виявилися відповідними еталону, зберігається і використовується в процесі подальших підрахунків. Якщо, приміром, невірна відповідь на контрольне запитання зустрілась у другому рядку бланка, то вона і попередній рядок, в кінці якої не було контрольних питань, просто акуратно викреслюються з відповідного бланка.
2. Якщо серед різних оцінок, наявних в бланку цього досліджуваного, зустрічається не менше трьох різних, наприклад: 1, 3 і 5 або 2, 4 і 5. Зауважимо, що наявність не менше трьох різних оцінок у бланку відповідей досліджуваного означає, що він достатньо добре розрізняє рівень розвитку в групі різних міжособистісних відносин.
Подальшої статистичної обробки, що переслідує мету отримання оцінок, які характеризують рівень розвитку в групі різних міжособистісних відносин, підлягають тільки ті бланки досліджуваних або їх частини, які витримали перевірку за пунктом 1 та пункту 2.
Всі опинилися придатними для статистичної обробки бланки спочатку розрізаються на вертикальні смуги так, як це показано на схемі 1, яка являє собою зразок уже заповненого досліджуваним і опинився придатним для обробки бланка. Лінії вертикального розрізу показані на ньому стовпцями точок. Ці стовпці як би відокремлюють один від одного стовпці порядкових номерів суджень, що відносяться до окремих підшкал методики, разом з оцінками досліджуваного по цих суджень.
Примітка. Попередньо від бланка досліджуваного відрізається і відкидається крайній правий стовпець з оцінками з контрольним судженням і оцінна шкала (верхня частина бланка)
 

1.3	2.4	3.5	4.—	5.3	6.5	7.6
8.-	9.5	10.4	11.2	12.4	13.1	14.6
16.3	17.6	18.5	19.3	20.2	21.3	22.5
23.4	24.5	25.4	26.3	27.1	28.4	29.4
31.5	32.3	33.2	34.1	35.3	36.5	37.5
38.4	39.3	40.2	41.5	42.6	43.4	44.6
46.5 '	47.3	48.4	49.5	50.4	51.6	52.5
53.3	54.4	55.5	56.2	57.3	58.5	59.6
61.5	62.3	63.2	64.4	65.6	66.5	67.4
68.3	69.3	70.4	71.5	72.4	73.6	74.5

На наступному етапі підготовки матеріалів до статистичної обробки отримані смуги, що містять порядкові номери суджень, які стосуються однієї і тієї ж підшкали, наклеюються поруч один з одним на чистий аркуш паперу так, як це, наприклад, показано на схемі 2. (Для спрощення картини оцінки, зроблені досліджуваним, на цьому малюнку не показані.) Кількість смуг, наклеєних на аркуш паперу, буде відповідати кількості визнаних придатними повністю або частково для подальшої статистичної обробки бланків піддослідних.
У підсумку описаної процедури повинно вийти 7 листів з наклеєними на них смугами, що відносяться до семи різним підшкалам методики.
Зауважимо, що в деяких визнаних придатними для статистичної обробки бланках частину рядків може виявитися викресленні. У цьому випадку і на аркуші, представленому на схемі 2, будуть викреслені деякі цифри. Ці цифри не повинні прийматися в розрахунок у процесі статистичної обробки результатів (вважається, що в даному випадку відповідь досліджуваного є невизначеним).
 

1.	1.	1.	1.	1.	1.	1.	1.	1.
8.	8.	8.	8.	8.	8.	8.	8.	8.
16.	16.	16.	16.	16.	16.	16.	16.	16.
23.	23.	23.	23.	23.	23.	23.	23.	23.
31.	31.	31.	31.	31.	31.	31.	31.	31.
38.	38.	38.	38.	38.	38.	38.	38.	38.
46.	46.	46.	46.	46.	46.	46.	46.	46.
53.	53.	53.	53.	53.	53.	53.	53.	53.
61.	61.	61	61.	61.	61.	61.	61.	61.
68.	68.	68.	68.	68.	68.	68.	68.	68.

Схема 2. Приклад наклеєних на аркуш паперу вертикальних смуг від бланка досліджуваного, відповідних однієї підшкали методики СПСК

Тепер можна вже безпосередньо приступати до статистичної обробки отриманих результатів.
Спочатку обчислюються середні оцінки по кожному з 70 робочих суджень. Для того, щоб їх отримати, достатньо скласти бали, наявні в кожному рядку аркуша паперу з наклеєними на ньому стовпцями цифр, і розділити отриманий результат на число підсумовуваних значущих цифр у цьому рядку. Підсумок підсумовування і подальшого поділу записується праворуч від відповідного рядка оцінок з точністю до одного знака після коми. Приклад подібних розрахунків показаний на схемі 3 для першого судження першої підшкали методики.
Прочерки («-») або закреслені цифри не вважаються значимими і при обчисленні середніх величин не враховуються. Якщо, наприклад, у відповідному рядку, складеної з 10 наклеєних на лист смуг, є один прочерк і одна закреслена цифра, то отримана сума ділиться на 8.
Зауваження. Якщо кількість значущих цифр, наявних в рядку, менше половини числа смуг, наклеєних на лист, то відповідна середньому не обчислюється і вважається невизначеною. Замість неї праворуч після знака рівності (схема 3) записується прочерк "-". Аналогічне правило підрахунку середніх величин діє і в усіх інших випадках, коли до них доводиться звертатися.
В результаті порядкового обчислення середніх оцінок за даними, що містяться в листах з наклеєними на них смугами, отримують 70 оцінок даної групи з приватним судженням, наявними в методиці. Ці оцінки, відповідно, характеризують ступінь розвиненості в групі, як колективу, сімдесяти приватних видів відносин, відображених в даних судженнях. На цьому перший етап статистичної обробки результатів завершується.
На наступному етапі, працюючи вже з даними, отриманими на першому етапі, можна обчислити середні показники розвиненості в групі тих відносин, які відображені в семи підшкали методики: відповідальності, колективізму, згуртованості, контактності, відкритості, організованості та інформованості. Для цього достатньо на кожному аркуші паперу з наклеєними смугами скласти отримані середні оцінки по вертикалі і суму розділити на кількість цих оцінок (маються на увазі ті середні оцінки, приклад яких показаний на схемі 3 праворуч після знаку рівності). Нижче показано, як це робиться. Первинні дані для спрощення не показані.
Обчислена в даному прикладі середня величина, що характеризує рівень розвитку відносин, пов'язаних з однією з підшкал методики, представлена ​​справа внизу під рискою. Вона отримана в результаті підсумовування всіх цифр, що знаходяться у вертикальному стовпці, і ділення суми на 8 (дві приватні оцінки відсутні, а замість них стоять прочерки, тому поділ проводиться не на 10, а на 8).
На третьому етапі статистичної обробки обчислюють загальну оцінку вивченої групи як колективу. Для цього достатньо скласти всі середні по підшкалам, отримані на попередньому етапі статистичного аналізу, і розділити суму на число таких середніх (воно може бути дорівнює 7, якщо всі середні оцінки по окремих підшкалам були отримані, або менше, якщо частина таких оцінок відсутня).
Таким чином, в результаті трьох етапів проведеного статистичного аналізу отримують три типи оцінок групи як колективу:
1. Частина оцінки ступеня розвиненості в ньому 70 видів відносин, які відображені у відповідних 70 судженнях методики.
2. Середні оцінки 7 видів відносин більш загального плану, відображених у відповідних 7 підшкали методики.
3. Одну загальну оцінку рівня розвиненості всіх відносин у даній групі, яка одночасно є показником рівня розвитку даної групи як колективу.
Всі ці дані потім вносяться в спеціальну діаграму, звану соціально-психологічним рельєфом групи. На рис. 1 показаний не заповнений зразок такої діаграми, а на рис. 2 - з уже внесеними до нього статистичними показниками трьох описаних вище типів: 1-3.
Соціально-психологічний рельєф групи як колективу є круговою діаграмою, на якій за допомогою ламаної кривої і в цифрах зображуються різні оцінки, що характеризують рівень розвитку даної групи. Сім великих секторів рельєфу послідовно, за годинниковою стрілкою, представляють підшкали методики, назви яких вписані по периметру рельєфу. Відразу під цими назвами наведені порядкові номери тих суджень методики СПСК, які входять в кожну підшкали. Їм на рельєфі відповідають 70 дрібних секторів, по 10 в кожному великому секторі. На верхньому радіусі рельєфу нанесена оцінна шкала, яка використовується в методиці. Наявні на ньому цифри від 0 до 6, що йдуть від центру до периферії, відповідають мінімальної і максимальної оцінкою, яку може отримати будь-який вид досліджуваних відносин. Через пункти цієї шкали, відповідні цілим значенням оцінок, проведені концентричні кола, яких на рельєфі також 6. У самому центрі рельєфу представлені 7 підшкал методики з їх порядковими цифровими позначеннями і місце для виставлення загальної оцінки групи як колективу (центральне мале коло рельєфу).
В центральне мале коло рельєфу (див. Рис. 2 для прикладу) записується загальна оцінка рівня розвитку в групі всієї системи вивчених відносин. В розташовані близько до центру рельєфу малі сектора, наступні відразу після номерів підшкал, вносяться середні оцінки відносин, відповідних окремих підшкалам методики, причому порядкова нумерація цих оцінок відповідає порядку проходження зліва направо підшкал в бланку досліджуваного (табл. 1). Оцінки, отримані по 70 приватним судженням, відзначаються у вигляді точок в 70 малих секторах рельєфу, позначених зверху цифрами, відповідними порядковими номерами суджень. Точка ставиться в середині малого сектора в тому місці по вертикалі, яке на заданій оціночною шкалою відповідає даній оцінці. На закінчення всі крапки з'єднуються між собою ламаною кривою, як це показано на рис. 2. Вона і являє собою графічний рельєф групи.
Таким чином, про групу, результати дослідження якої за методикою СПСК представлені на рис. 2, можна сказати наступне. Загальний рівень її розвитку як колективу характеризується величиною 3,5 бала. За підшкалам дана група отримала, відповідно, такі оцінки:
1. Відповідальність - 4,1 бала.
2. Колективізм - 3,7 бала.
3. Згуртованість - 3,4 бала.
4. Контактність - 3,6 бала.
5. Відкритість - 2,7 бала.
6. Організованість - 2,8 бала.
7. Інформованість - 4,4 бала.
  Вирішення питання про те, на якому рівні соціально-психологічного розвитку як колектив знаходиться досліджена група, приймається на основі порівняння отриманих середніх її оцінок з тими, які представлені нижче.
5,0 балів і вище - майже ідеальний рівень розвитку групи як колективу.
Від 4,5 до 4,9 бала - дуже високий рівень розвитку групи як колективу.
Від 4,0 до 4,4 бала - високий рівень розвитку групи як колективу.
Від 3,0 до 3,9 бала - середній рівень розвитку групи як колективу.
Від 2,5 до 2,9 бала - низький рівень розвитку групи як колективу.
Менше 2,4 бала - дуже низький рівень розвитку групи як колективу.
Користуючись цією оцінною шкалою, ми можемо зробити висновок про те, що та група, соціально-психологічний рельєф якої показаний на рис. 2, як колектив знаходиться на середньому рівні розвитку.
Зауваження. Цією ж оцінною шкалою можна користуватися для з'ясування того, на якому рівні розвитку в даній групі знаходяться приватні види відносин, відображені в 70 робочих судженнях, а також відносини, представлені в 7 підшкали. Можна оцінювати рівень розвитку кожного з них окремо.

Список використаних джерел:
Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3:  Психодиагностика.  Введение  в  научное  психологическое исследование с элементами математической статистики. — 640с. (с. 389)