Мета: виявлення референтної групи школяра в класі.

Учитель повинний скласти план індивідуальної бесіди зі школярем, основний зміст якої полягає в наступному. Учитель вказує школяреві, що він може познайомитися з деякими оцінками, що йому дали однокласники. Учитель запитує, з чиєю би оцінкою (єдиною) піддослідний хотів познайомитися. Після того як учень назвав одного з однокласників, учитель пропонує йому зробити ще один вибір однокласника. І нарешті, уже зовсім остаточний, третій вибір. Ці три однокласники і складають ядро референтної групи для даного школяра.

Виявлення за допомогою зазначених методів референтної групи дає вчителю можливість визначити не тільки відношення кожного учня до своїх однолітків, але і його ціннісні орієнтації: встановити ті якості його особистості, в оцінці яких він має потребу в більшій мірі. Нарешті,референтометрія дозволяє до деякої міри прогнозувати поведінку учня у визначених ситуаціях. Припустимо, наприклад, що референтну групу для дитини складають учні з його ж класу. Отже, у колективі існує група хлопців, думка яких дуже багато значить для цього школяра. Спираючи на їхню підтримку, учитель зможе впливати на його поведінку, що особливо важливо в підлітковому віці, коли думка однолітків має для підлітка велику цінність.

Отже, описана вище система соціометричних і референтометричних методів є досить надійним засобом вивчення міжособистісних відносин у колективі. За допомогою цих методів можна визначити положення кожного учня в класі, ступінь його задоволеності своїм положенням і відношенням однолітків.

Неменший інтерес для педагога представляють і деякі загальні характеристики структури особистих відносин в учнівському колективі. Як відомо, у будь-якому класі, крім них, існує й організаційна структура: розподіл між окремими учнями суспільних доручень, виділення зірочок, ланок і т.п. Зазначені дві структури можуть не збігатися. Це приводить до появи усередині класу угруповань, тобто об'єднань хлопців, яких зв'язують між собою не закріплені статутом чи якими-небудь документами відносини, а переваги, засновані на прихильності, емоційному тяжінні. Наявність таких угруповань можна легко знайти по соціограмі: це будуть невеликі групи учнів, яких поєднують один з одним взаємні вибори. Зрозуміло, що як кількість угруповань у колективі, так і їхній характер є, у деякому разі, показниками рівня його розвитку. Якщо, наприклад, розподіл на ланки (організаційна структура класу) не збігається з виділеними угрупуваннями (структурою міжособистісних відносин), то це свідчить про недостатній емоційний контакт між членами всередині ланок. І навпаки, чим вище рівень розвитку колективу, тим ближче один до одного формальна і неформальна структури. Для добре організованого колективу характерні наступні особливості:
- домінування угруповань з розвитими інтересами; велика кількість стійких взаємних зв'язків між учнями;
- високий рівень емоційного благополуччя; відсутність «відторгнених»;
- активісти є об'єктами виборів багатьох учнів класу;
- положення багатьох учнів близько тієї офіційної ролі, що вони виконують в організаційній структурі колективу.
Крім цього, структура міжособистісних відносин у розвиненому колективі повинна бути стійкою, а самі відносини добре усвідомлюваними. Стійкість структури міжособистісних відносин (положення учнів у цій структурі) може бути перевірена шляхом проведення декількох соціометричних зрізів і наступного обчислення коефіцієнта

де Кп – стійкість структури, Р – кількість учнів, що брали участь у всіх зрізах, Р1— число школярів, що зберегли своє положення. Що ж стосується рівня усвідомлення учнями міжособистісних стосунків, що складаються в класі, то установити їх можна, наприклад, за допомогою аутосоціометричної методики, запропонованої Я.Л. Коломинським.

Список використаних джерел:
Завдання з психології до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу: Методичні рекомендації [Укладачі: Т.М. Майстренко, І.В. Кирильчук, О.О. Музика]., Житомирський дер. пед-ний уні-т ім. І. Франка, Каф-а соціальної та прак. психології, Житомир – 2001. - с.19, //Методика  «РЕФЕРЕНТОМЕТРІЯ» (2 варіант).