Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість Субота, 08.08.2020


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Психодіагностика » Діагностика міжособистісних стосунків

Метод соціометричних вимірів

Термін «соціометрія» означає вимір міжособистісних взаємин у групі. Основоположник соціометрії відомий американський психіатр і соціальний психолог Дж.Морено не випадково так назвав цей метод. Сукупність міжособистісних відносин у групі складає, за Дж.Морено, ту первинну соціально-психологічну структуру, характеристики якої багато в чому визначають не тільки цілісні характеристики групи, але і душевний стан людини.

Соціометрична техніка застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, покращення і вдосконалення. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічну сумісність членів конкретних груп.

Разом з офіційною або формальною структурою спілкування, що відбиває раціональну, нормативну, обов'язкову сторону людських взаємин, у будь-якій соціальній групі завжди є психологічна структура неофіційного або неформального порядку, що формується як система міжособистісних відносин, симпатій і антипатій. Особливості такої структури багато в чому залежать від ціннісних орієнтацій учасників, їх сприйняття і розуміння один одного, взаємооцінок і самооцінок. Як правило, неформальних структур в групі виникає декілька, наприклад, структури взаємопідтримки, взаємовпливу, популярності, престижу, лідерства та ін. Неформальна структура залежить від формальної структури групи в тій мірі, в якій індивіди підпорядковують свою поведінку цілям і завданням спільної діяльності, правилам рольової взаємодії. За допомогою соціометрії можна оцінити цей вплив. Соціометричні методи дозволяють виразити внутрішньогрупові відносини у вигляді числових величин і графіків і таким чином отримати цінну інформацію про стан групи.

Для соціометричного дослідження важливо, щоб будь-яка структура неформального характеру, хочемо ми цього чи ні, завжди в тих чи інших відносинах проектувалася на формальну структуру, тобто на систему ділових, офіційних відносин, і тим самим впливала на згуртованість колективу, його продуктивність. Ці положення перевірені експериментом і практикою.

Найбільш загальною задачею соціометрії є вивчення неофіційного структурного аспекту соціальної групи і що панує в ній психологічній атмосфері.

Соціометрична процедура. Загальна схема дій при соціометричному дослідженні полягає в наступному. Після постановки задач дослідження і вибору об'єктів вимірів формулюються основні гіпотези і положення, що стосуються можливих критеріїв опитування членів груп. Тут не може бути повної анонімності, інакше соціометрія виявиться малоефективною. Вимога експериментатора розкрити свої симпатії і антипатії нерідко викликає внутрішні труднощі в опитуваних і виявляється в деяких людей в небажанні брати участь в опитуванні. Коли питання або критерії соціометрії вибрані, вони заносяться на спеціальну картку або пропонуються в усному вигляді за типом інтерв'ю. Кожен член групи зобов'язаний відповідати на них, вибираючи тих чи інших членів групи залежно від більшої або меншої схильності, перевагу їх в порівнянні з іншими, симпатіями чи, навпаки, антипатій, довіри чи недовіри і т.д.

При цьому соціометрична процедура може проводитися у двох формах. Перший варіант - непараметрична процедура. У даному, випадку досліджуваному пропонується відповісти на питання соціометричної картки без обмеження числа виборів досліджуваного. Якщо в групі налічується, скажімо, 12 чоловік, то в зазначеному випадку кожен з опитуваних може вибрати 11 чоловік (крім самого себе). Таким чином, теоретично можливе число зроблених кожним членом групи виборів у напрямку до інших членів групи в зазначеному прикладі буде дорівнює (N-1), де N - кількість членів групи. Точно так само і теоретично можливе число отриманих суб'єктом виборів у групі буде дорівнює (N-1). Відразу усвідомимо собі, що зазначена величина (N-1) отриманих виборів є основною кількісною константою соціометричних вимірів. При непараметричній процедурі ця теоретична константа є однаковою як для індивідуума, що робить вибори, так і для будь-якого індивідуума, що став об'єктом вибору. Перевагою даного варіанту процедури є те, що вона дозволяє виявити так звану емоційну експансивність кожного члена групи, зробити зріз різноманіття міжособистісних зв'язків у груповій структурі. Однак при збільшенні розмірів групи до 12-16 осіб цих зв'язків стає так багато, що без застосування обчислювальної техніки проаналізувати їх стає дуже важко.

Іншим недоліком непараметричної процедури є велика ймовірність отримання випадкового вибору. Деякі досліджувані, керуючись особистим мотивом, нерідко пишуть в анкетах «вибираю всіх». Ясно, що така відповідь може мати тільки два пояснення: або у досліджуваного дійсно склалася така узагальнена аморфна і недиференційована система відносин з оточуючими (що малоймовірно), або досліджуваний свідомо дає помилкову відповідь, прикриваючись формальною лояльністю до навколишніх і до експериментатора (що найбільш імовірно).

Аналіз подібних випадків змусив деяких дослідників спробувати змінити саму процедуру застосування методу і таким чином знизити ймовірність випадкового вибору. Так народився другий варіант - параметрична процедура з обмеженням числа виборів. Піддослідним пропонують вибирати строго фіксоване число з усіх членів групи. Наприклад, у групі з 25 чоловік кожному пропонують вибрати лише 4 або 5 чоловік. Величина обмеження числа соціометричних виборів одержала назву «соціометричного обмеження» або «ліміту виборів».

Багато дослідників вважають, що введення «соціометричного обмеження» значно перевищує надійність соціометричних даних і полегшує статистичну обробку матеріалу. З психологічної точки зору соціометричне обмеження примушує піддослідних більш уважно ставитися до своїх відповідей, вибирати для відповіді тільки тих членів групи, які дійсно відповідають пропонованим ролям партнера, лідера або товариша по спільній діяльності. Ліміт виборів значно знижує вірогідність випадкових відповідей і дозволяє стандартизувати умови виборів у групах різної чисельності в одній вибірці, що і робить можливим зіставлення матеріалу по різних групах.

В даний час прийнято вважати, що для груп у 22-25 учасників мінімальна величина «соціометричного обмеження» повинна вибиратися в межах 4-5 виборів. Істотна відмінність другого варіанта соціометричної процедури полягає в тому, що соціометрична константа (N-1) зберігається тільки для системи одержуваних виборів (тобто з групи до учасника). Для системи відданих виборів (тобто в групу від учасника) вона вимірюється новою величиною d (соціометричним обмеженням). Введенням величини d можна стандартизувати зовнішні умови вибору в групах різної чисельності. Для цього необхідно визначати величину d за однаковою для всіх груп ймовірності випадкового вибору. Формулу визначення такої ймовірності запропонували свого часу Дж.Морено і Е.Дженнінгс:

де P - ймовірність випадкової події; (А) - соціометричного вибору; N - кількість членів групи.

Зазвичай величина Р (А) вибирається в межах 0,20 - 0,30. Підставляючи ці значення в формулу (1) для визначення з відомою величиною N, отримуємо дані число «соціометричного обмеження» в обраній для вимірювань групі.

Недоліком параметричної процедури є неможливість розкрити різноманіття взаємин у групі. Можливо виявити тільки найбільш суб'єктивно значимі зв'язки. Соціометрична структура групи в результаті такого підходу буде відбивати лише найбільш типові, «обрані» комунікації. Введення «соціометричного обмеження» не дозволяє судити про емоційну експансивність членів групи.

Соціометрична процедура може мати на меті: а) вимір ступеня згуртованості - роз'єднаності в групі; б) виявлення «соціометричних позицій», тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії - антипатії; де на крайніх полюсах виявляється «лідер» групи і «відкинутий»; в) виявлення внутрішньогрупових підсистем, згуртованих утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.

Соціометрична картка або соціометрична анкета складається на заключному етапі розробки програми. У ній кожен член групи повинен вказати своє ставлення до інших членів групи за виділеними критеріями (наприклад, з точки зору спільної роботи, участі у вирішенні ділового завдання, проведення дозвілля, в грі і т.д.). Критерії визначаються залежно від програми даного дослідження: вивчаючи відносини у виробничій групі, групі дозвілля, в тимчасовій або стабільну групу.

Соціометрична картка

Тип

Критерії

Вибори

1.

Робота

а) Кого б ви хотіли вибрати своїм бригадиром?
б) Кого б ви не хотіли вибрати своїм бригадиром?

 

 

 

 

2.

Дозвілля

а) Кого б ви хотіли запросити на зустріч на Новий рік?
б) Кого б ви не хотіли запросити на зустріч на Новий рік?

 

 

 

 

 

При опитуванні без обмежень виборів в соціометричній картці після кожного критерію повинна бути виділена графа, розміри якої дозволили б давати достатньо повні відповіді. При опитуванні з обмеженням виборів праворуч від кожного критерію на картці пишиться стільки вертикальних граф, скільки виборів ми припускаємо дозволити в даній групі. Визначення числа виборів для різних за чисельністю груп, але з заздалегідь заданою величиною Р (А) в межах 0,14 - 0,25 можна зробити, користуючись спеціальною таблицею (див. Нижче).

 
Величини обмеження соціометричних виборів

Число членів груп

Соціометричні обмеження d

Ймовірність випадкового вибору Р(А)

5–7
8–11
12–16
17–21
22–26
27–31
32–36

1
2
3
4
5
6
7

0,20–0,14
0,25–0,18
0,25–0,19
0,23–0,19
0,22–0,19
0,22–0,19
0,21–0,19

 

Коли соціометричні картки заповнені і зібрані, починається етап їх математичної обробки. Найпростішими способами кількісної обробки є табличний, графічний і індексологічний.

Соціоматриця. Спочатку слід побудувати найпростішу соціоматрицю. Приклад наведений в таблиці (див. Нижче). Результати виборів розносяться по матриці за допомогою умовних позначень.

За даними опитування піддослідних спочатку складається соціометрична матриця, по горизонталі та по вертикалі якої в одному і тому ж порядку перераховані прізвища всіх членів досліджуваної групи. Нижні рядки і крайні праві стовпці матриці є підсумковими. Заповнення матриці починається з внесення до неї виборів, зроблених кожною людиною. Для цього в клітинах перетину рядка відповідного досліджуваного зі стовпцями тих, кого він вибрав, проставляються відповідно цифри 1, 2, 3. Цифра 1 ставиться в стовпець того члена групи, який розглянутим досліджуваним виявився обраним в першу чергу; цифра 2 - в стовпці того члена групи, який був обраний другим і т.д. Аналогічним чином, але цифрами іншого кольору, в матриці відзначаються відхилення (тих, з ким не хотіли надалі взаємодіяти). Зазвичай всі дані, що стосуються позитивних виборів, зазначають в матриці червоним кольором, а відхилення - синім. У матрицю заносяться також результати відповідей на третє і четверте питання; коли досліджуваний припускає, що його вибере хто-небудь, то в стовпець цієї людини проставляються червоні дужки, а дужками синього кольору відзначаються передбачувані відхилення.

Соціометрична матриця

П.І.П.

Іван

Петро

Сидор

ВС

ОС

ОВ

ОО

Іван

 

2

(   )

 

 

 

 

 

Петро

1

 

 

 

 

 

 

 

Сидор

3

(   )

 

1   2

 

 

 

 

Позначення показників

 

 

 

 

 

 

 

 

ВП

2

1

0

 

 

 

 

 

ОП

 

 

 

 

 

 

 

 

ОВ

 

 

 

 

 

 

 

 

ОС

 

 

 

 

 

 

 

 

ВВ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У підсумкових нижніх рядках і правих стовпцях використовуються наступні позначення:
ВС - кількість виборів, зроблених даною людиною;
ОС - кількість відхилень, зроблених даною людиною;
ВП - сума виборів, отриманих даною людиною;
ОП - сума відхилень, отриманих даною людиною;
ОВ - кількість очікуваних виборів;
ГО - кількість очікуваних відхилень;
ВВ - кількість взаємних виборів;
ВО - кількість взаємних відхилень.

У нижні рядки матриці заносяться результати про кількість отриманих виборів (незалежно, в яку чергу - 1, 2, 3-ю) і відхилень, про кількість взаємних виборів і відхилень, про кількість очікуваних від даної особи виборів і відхилень.

У крайні праві стовпці матриці заносяться результати про кількість зроблених виборів і відхилень, про кількість очікуваних даною особою виборів і відхилень.

Число виборів, отриманих кожною людиною, є мірилом положення його в системі особистих відносин, вимірює його «соціометричний статус». Люди, які отримують найбільшу кількість виборів, користуються найбільшою популярністю, симпатією, їх називають «зірками». Зазвичай до групи «зірок» за кількістю отриманих виборів відносять тих, хто отримує 6 і більше виборів (якщо, за умовами досвіду кожен член групи робив 3 вибори). Якщо людина отримує середнє число виборів, його відносять до категорії «улюблених», якщо менше середнього числа виборів (1-2 вибору), то до категорії «нехтують», якщо не отримав жодного вибору, то до категорії «ізольованих», якщо отримав тільки відхилення - то до категорії «відкидала».

З метою більш достовірного виділення «зірок» і «нехтують» використовують деякі методи статистичного аналізу. У ході статистичного аналізу отриманого первинного матеріалу встановлюють критичні значення кількості виборів, межі довірчого інтервалу, за межами якого отримані вибори можна вважати статистично достовірними. Емпіричні криві розподілу виборів часто асиметричні і апроксимуються біномінальним законом розподілу. Експериментальна ситуація соціометричного обстеження вельми близька до ситуації послідовних дихотомічних виборів.

Верхня і нижня критичні межі розраховуються за такою загальною формулою:

X = M + t b

де Х - критичне значення кількості V (М) виборів; t - поправочний коефіцієнт, що враховує відхилення емпіричного розподілу від теоретичного; b - середнє відхилення; М - середня кількість виборів, що припадають на одну людину.

Коефіцієнт t визначається за спеціальною таблицею на основі попереднього обчислення іншого коефіцієнта Од, що свідчить про ступінь відхилення розподілу виборів від випадкового:

де p - оцінка ймовірності бути обраним в даній групі; q - оцінка ймовірності опинитись відкинутим в даній групі; b - відхилення кількості отриманих індивідами виборів від середнього їх числа, що припадає на одного члена групи; p і q, в свою чергу, визначаються за допомогою наступних формул:

де N - кількість учасників у групі; M - середня кількість виборів, отриманих одним учасником.
M обчислюється за допомогою формули:

де d - загальна кількість виборів, зроблених членами даної групи. b визначається за формулою:

b =   (N – 1) p q

Проілюструємо процедуру розрахунків. Досліджували групу в 31 чоловік, учасники якої в цілому зробили 270 виборів. Знайдемо середню кількість виборів, що припадають на одну людину в групі:

Визначимо оцінку ймовірності бути обраним до цієї групи:

Обчислимо середнє квадратне відхилення:

b =   30 × 0,3 (1 – 0,3)

Підрахуємо коефіцієнт асиметричності:

Тепер по таблиці визначимо величину t окремо для правої і лівої частин розподілу. У лівій частині таблиці наведені значення для нижньої межі довірчого інтервалу, а в правій - для верхньої. Для обох кордонів (верхній і нижній) значення дані для трьох різних ймовірностей допустимої помилки:

р ≤ 0,05;         р ≤ 0,01;         р < 0,001
 
Таблиця. Значення по Сальвосу

Коеф-нт асим-ті О1

Ймовірність помилки
p

Коеф-нт асим-ті О1

Ймовірність помилки
p

0,05

0,01

0,001

0,05

0,01

0,001

0,0

-1,64

-2,33

-3,09

0,0

1,64

2,33

3,09

0,1

-1,62

-2,25

-2,95

0,1

1,67

2,40

3,23

0,2

-1,59

-2,18

-2,81

0,2

1,70

2,47

3,38

0,3

-1,56

-2,10

-2,67

0,3

1,73

2,54

3,52

0,4

-1,52

-2,03

-2,53

0,4

1,75

2,62

3,67

0,5

-1,49

-1,95

-2,40

0,5

1,77

2,69

3,81

0,6

-1,46

-1,88

-2,27

0,6

1,80

2,76

3,96

0,7

-1,42

-1,81

-2,14

0,7

1,82

2,83

4,10

0,8

-1,39

-1,73

-2,00

0,8

1,84

2,89

4,24

0,9

-1,35

-1,66

-1,90

0,9

1,86

2,96

4,39

1,0

-1,32

-1,59

-1,79

1,0

1,88

3,02

4,53

1,1

-1,28

-1,52

-1,68

1,1

1,89

3,09

4,67

 

Оскільки в таблиці немає значення, рівного 0,16, а є тільки значення 0,1 і 0,2, то виберемо поправочні коефіцієнти, що знаходяться між цими табличними значеннями.

Для Од = 0,1 поправочний коефіцієнт складе (-1,62), а для Од = 0,2 - (-1,59). З урахуванням того, що реальне значення Од = 0,16, візьмемо поправочний коефіцієнт t проміжного значення і приймемо його рівним (-1,60) (ліва половина таблиці).

Проробивши подібну операцію і в правій частині таблиці, отримаємо другий поправочний коефіцієнт 1,69, величина якого розташована між табличними значеннями для Од = 0,1 і Од = 0,2. Верхню критичну межу обчислимо, підставивши в формулу значення t з правої частини таблиці: Xверхн = 9,0 + 1,69 х 2,51 = 13,24.

Для визначення нижньої межі довірчого інтервалу використовуємо значення t, взяте з лівої частини таблиці: Хнижн = 9,0 - 1,6 x 2,51 = 4,98.

У зв'язку з тим, що кількість отриманих виборів - це завжди ціле число, округлимо отримані значення до цілих чисел.
Тепер можна зробити висновок, що всі досліджувані вивченої групи, що отримали 14 і більше виборів, мають високий соціометричний статус, є «зірками», а досліджувані, які отримали 4 і менше виборів, - низький статус, причому, стверджуючи це, допускаємо помилку не більше 5 %.
Якщо допускати помилку в 1%, то з таблиці значення t беремо інше:
Xверхн = 9,0 + 3,32 х 2,51 = 17,33; Хнижн = 9,0 - 2,84 x 2,51 = 1,87.

Округлимо до цілих чисел: Xверхн = 18; Хнижн = 1. Таким чином, допускаючи помилку не більше, ніж на 1%, можна стверджувати, що лідерами є тільки ті, хто отримав не менше 18 виборів, а низький статус - у піддослідних, отримали менше двох виборів.

Аналіз соціоматриці за кожним критерієм дає досить наочну картину взаємин у групі. Можуть бути побудовані сумарні соціоматриці, що дають картину виборів за декількома критеріями, а також соціоматриці за даними міжгрупових виборів.

Основна перевага соціоматриці - можливість представити вибори у числовому вигляді, що в свою чергу дозволяє проранжувати порядок впливів у групі. На основі соціоматриці будується соціограма - карта соціометричних виборів (соціометрична карта), проводиться розрахунок соціометричних індексів.

Соціограма. Соціограма - схематичне зображення реакції досліджуваних один на одного при відповідях на соціометричний критерій. Соціограма дозволяє провести порівняльний аналіз структури взаємин у групі в просторі на деякій площині ("щиті") за допомогою спеціальних знаків (рис.1).

Соціограмна техніка є істотним доповненням до табличного підходу в аналізі соціометричного матеріалу, бо він дає можливість більш глибокого якісного опису і наочного подання групових явищ.

Аналіз соціограми починається з відшукання центральних, найбільш впливових членів, потім взаємних пар і угруповань. Угруповання складаються з взаємозалежних осіб, що прагнуть вибирати один одного. Найбільш часто в соціометричних вимірах зустрічаються позитивні угруповання з 2, 3 членів, рідше з 4 і більше членів (рис.2).

Користуючись тільки соціометричною матрицею, важко в деталях уявити картину взаємин, що склалися в групі. Для отримання більш наочного їх опису вдаються до соціограми.

Вони бувають двох типів: групові та індивідуальні. Перші зображують картину взаємин у групі в цілому, другі - систему відносин, що існують у даного дослідника індивіда з іншими членами його групи.

Групова соціограма має два варіанти: конвенціональна соціограма і соціограма-мішень.

На конвенційній соціограмі індивіди, що складають групу, зображуються у вигляді кружечків, з'єднаних між собою стрілками, що символізують соціометричні вибори чи відхилення. При побудові конвенційної соціограми індивіди розташовуються по вертикалі відповідно до кількості отриманих ними виборів таким чином, щоб у верхній частині соціограми виявилися ті, хто отримав найбільшу кількість виборів. Індивідів необхідно розташовувати на такій відстані один від одного, щоб воно було пропорційно порядку вибору.

Конвенціональна соціограма, зображає відносини в групі з 11 чоловік

Якщо, наприклад, два індивіда, А і Г, вибрали один одного в першу чергу, то відстань між зображуючими їх кружечками на малюнку має бути мінімальним; якщо індивід Д вибрав А в третю чергу, то довжина стрілки, що з'єднує А і Д, повинна бути приблизно в три рази більше, ніж довжина стрілки, що з'єднує А і Г.

Соціограма-мішень, зображає взаємини в групі з 11 чоловік
 

Другий тип групової соціограми - соціограма-мішень - являє собою систему концентричних кіл, кількість яких дорівнює максимальній кількості виборів, отриманих в групі. Всі члени групи розташовуються на колах відповідно до кількості отриманих виборів. Вся соціограма-мішень ділиться на сектори за соціально-демографічними характеристиками групи (стать, вік і т.п.).


Диференціальна соціограма

Існує ще один варіант соціограми-мішені, що враховує статистичну значущість кількості отриманих виборів. Піддослідні, отримали достовірно більше, ніж у інших, кількість виборів, розташовуються в центрі соціограми - «зірки». Індивіди, кількість виборів яких не досягає верхньої межі, знаходяться в другій окружності - «бажані»; якщо кількість виборів одно або менше нижньої межі, - в третій окружності - «ігноровані»; якщо вибори відсутні, то - «ізольовані» - розташовуються в межах самої великої окружності. Для наочного уявлення про становище окремих осіб в групі нерідко будують індивідуальні соціограми, які зображують індивіда в сукупності всіх його зв'язків з іншими членами групи.



 

Корисною для аналізу взаємин у групі буде соціометрична карта-монограма, що зображає відносини кожного члена групи з іншими її учасниками. Карта-монограма містить кількість осередків, чисельно дорівнює кількості членів групи. Всі осередки нумеруються в нижньому лівому кутку, в них заносяться прізвища індивідів. У кожній клітинці, закріпленої за конкретним індивідом, зображуються вибори, які зроблені ним і адресовані йому.

2
18→°→12
1. Андрій

2
11←°→31
4. Гаврило

 

7.

 

1
32←°↔17
2. Борис

38
21→°←11
5. Денис

 

8.

 

8
26→°→16
3. Петро

 

6. Гус

 

9.

 

Карта-монограма
 

У карті-монограмі дається соціометричний зріз групи в індивідуально-деталізованому вигляді. Типові соціометричні зв'язки.

1. Взаємні:
а) парні - коли індивід знаходиться у взаємних відносинах не більше ніж з одним членом групи;
б) групові - включають взаємні вибори з двома і більше членами групи.
2. Односторонні:
а) ізольовані - сам індивід вибирає інших, а його не вибирає ніхто;
б) блукаючі - індивіда вибирають одні члени групи, а сам він вибирає зовсім інших;
в) відокремлені - індивіду віддають перевагу, а сам він нікого не вибирає.

Соціометричні дані можна представити у вигляді індексів. Найпростішим індексом є середнє число виборів або відхилень, отриманих індивідом у групі. Корисну інформацію про соціометричний статусі індивіда можна отримати відніманням кількості отриманих ним відхилень з числа отриманих ним виборів або діленням кількості виборів на кількість відхилень.

Всебічний аналіз статусу індивіда в групі можна отримати за допомогою шести індексів, які оцінюють кількість: 1) зроблених виборів; 2) отриманих виборів; 3) взаємних виборів; 4) отриманих відхилень; 5) зроблених відхилень; 6) взаємних відхилень.

Приписуючи кожному показнику знак «+» (якщо він вище середнього по групі) або «-» (якщо він нижче середнього по групі), можна отримати закодований соціометричний профіль індивіда. Наприклад, профіль виду «+, +, +, -, +, -» свідчитиме про те, що даний індивід відкидає багатьох в групі, але ця обставина не впливає на його популярність. Для кожного члена групи має значення не стільки число виборів, скільки до задоволеності (Дза) своїм становищем у групі:

Так, якщо індивід хоче спілкуватися з трьома конкретними людьми, а з цих трьох ніхто не хоче спілкуватися з цією людиною, то Дза = ° / 3 = 0.

Коефіцієнт задоволеності може бути дорівнює 0, а статус (кількість отриманих виборів) дорівнює, наприклад, 3 у одної і тої ж людини - ця ситуація свідчить про те, що людина взаємодіє не з тими, з ким йому хотілося б. В результаті соціометричного експерименту керівник отримує відомості не тільки про персональні положенні кожного члена групи в системі міжособистісних взаємин, але й узагальнену картину стану цієї системи. Характеризується вона особливим діагностичним показником - рівнем добробуту взаємовідносин (РДВ). РДВ групи може бути високим, якщо «зірок» і «улюблених» в сумі більше, ніж «ігнорованих» і «ізольованих» членів групи. Середній рівень благополуччя групи фіксується в разі зразкової рівності («зірки» + «бажані») = («ігноровані» + «ізольовані» + «знедолені»). Низький РДВ відзначається при переважанні в групі осіб з низьким статусом. Важливим діагностичним показником вважається «індекс ізоляції» - відсоток людей, позбавлених виборів у групі.

 

Соціометричні індекси. Розрізняють персональні соціометричні індекси (П.С.І.) і групові (Г.С.І.). Перші характеризують індивідуальні соціально-психологічні властивості особистості в ролі члена групи. Другі дають числові характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі. Вони описують властивості групових структур спілкування. Основними П.С.І. є індекс соціометричного статусу i-члена; емоційної експансивності j-члена; обсягу інтенсивності і концентрації взаємодії ij-члена. Символи i і j позначають одне і те ж обличчя, але в різних ролях; i - обираний, j - він же вибирає, ij - поєднання ролей.
Індекс соціометричного статусу i-члена групи визначається за формулою:

де Ci - соціометричний статус i-члена, Ri - отримані i-членом вибори, Σ - знак алгебраїчного підсумовування числа отриманих виборів i-члена, N - число членів групи.
Соціометричний статус - це властивість особистості як елемента соціометричної структури займати певну просторову позицію (локус) у ній, тобто певним чином співвідноситися з іншими елементами. Така властивість розвинено у елементів групової структури нерівномірно і для порівняльних цілей може бути виміряна числом - індексом соціометричного статусу. Елементи соціометричної структури - це особистості, члени групи. Кожен з них в тій чи іншій мірі взаємодіє з кожним, спілкується, безпосередньо обмінюється інформацією і т.д. У той же час кожен член групи, будучи частиною цілого (групи), своєю поведінкою впливає на властивості цілого. Реалізація цього впливу протікає через різні соціально-психологічні форми взаємовпливу. Суб'єктивну міру цього впливу підкреслює величина соціометричного статусу. Але особистість може впливати на інших двояко - або позитивно, або негативно. Тому прийнято говорити про позитивний і негативний статус. Статус теж вимірює потенційну здатність людини до лідерства. Щоб вирахувати соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці.

Можливий розрахунок Ci + - позитивного і Ci - - негативного статусу в групах малої чисельності (N).
Індекс емоційної експансивності j-члена групи вираховується за формулою:

де Ej - емоційна експансивність j-члена, R - зроблені j-членом вибори (+, -).
З психологічної точки зору показник експансивності характеризує потребу особистості в спілкуванні.
З Г.С.І. найважливішими є:
Індекс емоційної експансивності групи. Вираховується за формулою:

де Ag - експансивність групи, N - число членів групи.
Індекс показує середню активність групи при вирішенні задачі соціометричного тесту (у розрахунку на кожного члена групи).
Індекс психологічної взаємності ("згуртованості групи") у групі вираховується за формулою:

де Gg - взаємність у групі за результатами позитивних виборів, Aij + - число позитивних взаємних зв'язків в групі, N - число членів групи.

Надійність розглянутої процедури залежить насамперед від правильного добору критеріїв соціометрії, що диктується програмою дослідження і попереднім знайомством зі специфікою групи.

Використання соціометричного тесту дозволяє проводити вимірювання авторитету формального і неформального лідера для перегрупування людей у ​​бригадах так, щоб знизити напруженість у колективі, що виникає через взаємні неприязні деяких членів групи.

Соціометрична методика проводиться груповим методом, її проведення не вимагає тимчасових витрат (до 15 хв.). Вона дуже корисна в прикладних дослідженнях; особливо в роботах по вдосконаленню відносин у колективі. Але вона не є радикальним способом вирішення внутрішньогрупових проблем, причини яких слід шукати не в симпатіях і антипатіях членів групи, а в більш глибоких джерелах.

 

Список використаних джерел:
Сборник психологических тестов. Часть I: Пособие / Сост. Е.Е.Миронова – Мн.: Женский институт ЭНВИЛА, 2005. – 155 с. (с. 137)

 
Категорія: Діагностика міжособистісних стосунків | Додав: Admin (22.05.2015)
Переглядів: 15283 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: